У Старому Луцьку далі руйнуватимуть історичні підземелля, бо суддя не бачить порушень (фото)

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Вячеслав Покидюк відмовився арештовувати незаконну будову на Кафедральній, 13. Мовляв, слідча не довела, що ділянка, де зводять житловий комплекс, є доказом у справі. Тому, на його думку, нічого арештовувати не треба. Натомість правоохоронці будуть оскаржувати таке рішення в апеляції.

Про це йшлося під час судового засідання 14 березня, на якому побували й журналісти сайту новин Луцька та Волині «Конкурент».

Нагадаємо: ще 17 жовтня в Луцьку розгорівся скандал довкола історичного району міста, зокрема, старовинних підземель 16-17 століть, які залили бетоном. Журналісти, активісти та представники Громадянського руху «СВІДОМІ» Андрій Лучик і Михайло Наход зафіксували ймовірні порушення й викликали поліцію. Правоохоронці відкрили кримінальну справу та через суд намагались арештували ділянку. Своєю чергою облдержадміністрація наклала заборонний припис на будівництво, але, попри заборону, будівельні роботи продовжують.

Більше про це: У Старому місті Луцька забетонували історичну пам'ятку XVII ст: що про це відомо (відео)

Що відбувалось під час засідання?

У п'ятницю, 14 березня, слідча Катерина Фірчук клопотала про те, аби будівництво теж арештували. Оскільки будівельні роботи все одно ведуться, всупереч забороні, це дало б змогу зберегти історичні підземелля від руйнування. Вона зазначила, що ще у липні 2024 року забудовник – ТОВ «Містобудконцепт» – замовив проведення наукового дослідження на Кафедральній. У висновку зазначено: будувати можна, але тільки на глибині не більше як 1 метр. Натомість неозброєним оком видно, що компанія зарилась глибше дозволеного.

Зі слів Фірчук, починати будувати «Містобудконцепт» мав після того, як отримав би від профільного органу охорони культурної спадщини письмовий дозвіл.

В рамках розслідування на замовлення правоохоронців провели історико-архітектурну експертизу, згідно з висновком якої історичні підземелля на Кафедральній вже частково зруйновані.

«За результатами судової історико-архітектурної експертизи встановлено, що у межах ділянки наявний об'єкт археологічної спадщини та пошкоджено його частину у межах котловану. Обсяг пошкоджень становить близько 256,18 м³. У матеріалах про проведені наукові дослідження наявні дані про те, що об'єкт археологічної спадщини досліджений не по всій площині та не по всій глибині. При цьому виявлені об'єкти культурної спадщини, які підлягають консервації на місці», – зазначала Катерина Фірчук.

Вона разом з прокурорами просили арештувати майно й тим самим припинити будівництво, аби зберегти те, що лишилося від 400-річних підземель. Адже памʼятаємо: на ділянці риють і риють нові котловани, й скоро вже банально не буде що захищати у суді.

Прокурорка Світлана Недумова наголосила: на сьогодні припис департаменту культури облдержадміністрації про заборону будівельних робіт є чинним. Проте забудовник його ігнорує та продовжує зводити ЖК.

«Якщо станом на кінець 2024-го там був лише котлован, то зараз вже збудували перший поверх і почали продавати квартири. Про це свідчать оголошення на певних сайтах, які ми оглянули в ході досудового слідства. Тобто припис не виконується, я прошу суд врахувати ці моменти та задовольнити клопотання про арешт», – зазначила прокурорка.

Згодом журналісти телеканалу «Конкурент TV» поцікавилися у представника ТОВ «Містобудконцепт» Володимира Красуна, чому ж припис облдержадміністрації не виконують і роботи не зупинили. Бо ж Красун ще раніше сам запевняв, що вони добропорядні й роботи нібито зупинені.

– Чому попри заборонний припис депаратменту молоді й спорту далі ведеться будівництво? Ще раніше, на засіданні в апеляції, ви говорили, що роботи призупинені через цей заборонний припис.

– Перегляньте той звукозапис. Я відмовляюся надавати вам коментарі.

– Тобто вам немає що сказати з цього приводу?

– Я просто відмовляюся сказати, розумієте?

– У зв'язку з чим відмовляєтесь?

– Не бажаю.

– Швидше за все ви знаєте, чому ці роботи продовжились, але просто не можете пояснити...

– Ще раз. Я перепрошую. Я не бажаю надавати коментарі, ви це розумієте? Я прошу не ставити мені запитань, бо я на них відповідати не буду.

– Це ж просте питання, чому роботи продовжились, попри наявність цього припису.

– Я вам вже все сказав.

Ми ж послухали адвоката та підняли старі записи. Й ось так несподіванка, але 5 листопада 2024 року він дійсно божився у судді, що припис фірма виконує. Проте зараз бачимо геть іншу картину.

Під час же судового засідання 14 березня 2025-го Володимир Красун просив суд не задовольняти прохання правоохоронців про арешт будівництва. Мовляв, ніяких порушень там немає та й узагалі, з його слів, чинне законодавство не передбачає, що вони мають отримати якісь там дозволи. Щобільше, він зазначив: у матеріалах справи відсутні документи, які б вказували на те, що будівництво фігурує у розслідуванні як доказ, тобто немає що арештовувати. Тому вважає: клопотання задоволенню не підлягає.

Слідча Фірчук просила суд про технічну перерву, аби принести документи, які засвідчують: будівництво на Кафедральній ще раніше визнали доказом й з цим усе гаразд. Проте суддя відхилив таке прохання й згодом через відсутність саме цього папірця ухвалив:

«Слідчий суддя дійшов висновку, що підстав для задовлення клопотання слідчого про арешт майна відсутні. Слідчий суддя постановив в задовленні клопотання слідчого відмовити», – виголосив суддя В'ячеслав Покидюк.

Прокурорка Світлана Недумова зауважила: вся ухвала зводиться до того, що слідча не надала документ, яким будівництво на Кафедральній визнається доказом у справі. Вона додала, що в даному засіданні був порушений принцип змагальності й суд не дозволив цей документ надати, тому в клопотанні було відмовлено безпідставно.

Таке рішення Покидюка правоохоронці будуть оскаржувати в апеляції.

Що кажуть активісти?

Громадська активістка та лучанка Євгенія Ткаченко була незадоволена таким рішенням суду. Каже: склалось таке враження, що суддя наперед знав, яким буде результат засідання. 

«Звичайно, незадоволена рішенням, тому що здавалось так, ніби в судді склалось рішення ще задовго до того, як заслухались всі докази. Крім того, нам не дозволили зробити перерву, і я вбачаю в цьому, що суддя просто не був зацікавлений в тому, аби розглядати усе з нейтрального боку та бути максимально об'єктивним. Тим паче коли прокурорка наприкінці засідання захотіла висловити свою думку їй просто не дали цього зробити. Тому чекаємо на апеляцію, будемо боротися далі. Тому що доля нашого міста – в наших руках», – поділилась враженнями Євгенія. 

Представник Громадянського руху «СВІДОМІ» Михайло Наход своєю чергою зауважив: рішення суду є несправедливим.

«Я вважаю, що рішення суду є несправедливим та упередженим, тому що буквально вчора я був поряд з будівельним об'єктом. Ми бачимо, що попри заборонні приписи, попри ряд поданих заяв про незаконність будівництва, воно й далі ведеться, а суддя нібито не помічає, що зруйнована історико-культурна спадщина. Вважаю, що це рішення упереджене. Сподіваюся, прокуратура і поліція підуть в апеляцію і таке рішення судді скасують», – каже Наход.

Депутатка Волинської обласної ради від фракції «Європейська солідарність» Юлія Вусенко на своїй сторінці у фейсбук теж поділилась враженнями від рішення суду. 

«Сьогоднішнє засідання виглядало як фарс. Прокурори та слідча, які були в залі, на зауваження судді про відсутність документа просили перерву, щоб його принести, але суддя їм у цьому відмовив. Відповідно, таким чином був порушений принцип змагальності. Сторони не мали можливості долучити усі докази. Це бачили всі. Абсолютно все рішення судді ґрунтувалося на тому, що не були долучені ці документи», – резюмувала Вусенко. 

Наостанок вона висловила сподівання на те, що вже в апеляції приймуть справедливе рішення й ухвалу Покидюка таки скасують. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

•  Під Луцьким замком – скандальне будівництво, але місто нічого не робить
•  Компанія з проросійським слідом «наварить» 14 млн на ремонті сирен у Луцьку