Поділитись:

(НЕ)пішохідна вулиця Лесі Українки (фото)

П'ятниця, 02 червня 2017, 07:40

Автор фото:Павло Березюк

Уже більше 30-ти років ми наполегливо переконуємо себе та інших, що вулиця Лесі Українки – "ПІШОХІДНА". Але безуспішно.

"Вулиця Лесі Українки — центральна пішохідна вулиця в Луцьку, яка тягнеться від майдану Братський Міст, перетинає вулиці Сенаторки Левчанівської, Кривий Вал, Пушкіна, Крилова, Градний Узвіз та виходить до Театрального майдану в центрі міста", — так зазначається у всезнайці-Вікіпедії. Ніби все правильно. Окрім одного слова…

Трішки історії. Означення "пішохідна" було не завжди. Вулиця Лесі Українки з'явилась ще в епоху середньовіччя (звичайно, тоді вона мала іншу назву) і була важливою торгівельною артерією. Упродовж століть вона розвивалась, на ній зводились храми, житлові будинки, громадські установи та торгівельні споруди. Тож із часом вона стала дуже людною, і наприкінці ХХ століття виникла ідея зробити її пішохідною. Але сталось це тільки у радянські часи – у 1980-х роках.

Як і колись, сьогодні вулиця Лесі Українки – одна з найбільш людних вулиць Луцька. Тут, як і колись, розташовані ресторани, магазини, офіси, житло, державні організації. І, як і колись, не бракує транспортних засобів – автомобілів, скутерів, мопедів, велосипедів…

Пішоходам доводиться весь час бути насторожі, аби не потрапити під чиїсь колеса. Це нервує, дратує і псує настрій. Ідеш ти вся така "зірка", вигулюєш себе-кохану, неквапливо крокуєш щойно відремонтованою доріжкою, насолоджуєшся літом і запашною кавою, і раптом – "фа-фа!", "бі-бі!" просто за спиною. І полились на адресу водія "ласкаві" слова, "теплі" побажання, а іноді і запашна кава…

Або інший варіант. На вулиці Лесі Українки дуже часто гуляють мами (тати, бабусі – не суттєво) з малюками у візочках. Рівна дорога, немає шуму від транспорту, безпечно. Так мало б бути. Але ж ні – "фа-фа!" і "бі-бі!" знову все псують. І знову "теплі" побажання водіям.

І наче гнів обґрунтований, і невдоволення логічне, але завжди є "але".

Ви коли-небудь рахували, скільки на вулиці Лесі Українки є крамниць, магазинів, кав'ярень, барів, піцерій, аптек? Упевнена, що ні. Також мало хто замислюється над тим, що в усі ці заклади регулярно надходить товар для продажу чи продукти для приготування страв. А як постачальники повинні доставити замовлення? Залишити машину десь на Волі чи біля ринку і все тягнути на собі? В результаті – "привіт, грижа" і "шукайте нового постачальника". Погодьтесь, не варіант.

Також не всі будуть у захваті, якщо центральною вулицею весь день возитимуть таці, навантажені коробками та ящиками. Маневрувати між мішками картоплі та ящиками з пивом – ще те естетичне задоволення. Та й де гарантія, що на тебе випадково не наїде 50 кілограмів напівфабрикатів?

Ось і виходить, що постачальникам доводиться заїжджати на "пішохідну" вулицю. Саме їх автівки найчастіше потрапляють у поле зору. Але ж по-іншому – ніяк. Власники не думали про доїзд, коли відкривали усі ці крамниці, бари, піцерії, а дістається тепер водіям.

А поки іншої дороги не знайшли, стережись автомобіля! Навіть на пішохідній вулиці.

P.S. Звісно, не всі автомобілі на Лесі Українки стоять із суспільно корисною метою. Є просто знахабнілі, ліниві екземпляри, які є постійними героями відомої спільноти у мережі Facebook. Так їм і треба. І емоційні побажання "щасливої дороги" у конкретному напрямку вони теж заслужили!

Надрукувати
мітки:
коментарів
06 липня 2020
02 липня 2020
01 липня 2020
29 червня 2020
20 травня 2020
05 травня 2020
02 травня 2020
29 березня 2020
09 березня 2020
18 лютого 2020
08 лютого 2020
03 лютого 2020
19 січня 2020
20 грудня 2019
11 грудня 2019