На війні розгубив вісім життів: боєць волинської бригади порівнює себе з котом (фото)
У волинській князівській 14 ОМБр служить 22-річний боєць із Лисичанська Ростислав, який порівнює себе з котом, адже за роки війни розгубив вісім життів.
Про це йдеться на фейсбук-сторінці 14 ОМБр імені князя Романа Великого.
Після поранення Ростислав потрапив до лікарні.
Своєму спасінню боєць завдячує командиру. Одного разу Ростислав врятував його після поранення, тепер командир повернув «борг честі». Цей приклад братерської взаємовиручки Князівський воїн пригадує так: «Його поранило – я його вивозив, мене поранило – він мене вивозив. Тож, коли я повернувся у стрій, то першим ділом потиснув йому руку і сказав – 1:1».
Зі слів бійця, його зустріч з дружиною в лікарні нагадує фінальну сцену з фільму «Міцний горішок», але в українській інтерпретації.
«Вона вривається до мене в палату, а там сиджу я, на каталці, окривавлений і з сигаретою в зубах. А далі – обійми і моя фраза: «Привіт, дружино!». У цю мить відчув полегшення, ми знову разом, а значить все буде добре», – розповідає про зустріч з коханою після місяців розлуки воїн 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого.
Ростислав – уродженець Лисичанська. Хлопцеві всього 22 роки, три з них минули на військовій службі. За цей час йому довелося пережити чимало. Князівський воїн жартома порівнює себе з котом, мовляв, в калейдоскопі бойових історій розгубив вісім життів. Тепер з дев’ятим буде уважнішим.
Тривалий час Ростислав займався підвезенням побратимам усього необхідного, а також евакуацією поранених. Воїн пригадує, що завжди намагався виконати свій максимум – доставити продукти, боєприпаси та інші речі прямо на позиції.
«Вороги завжди скаженіють у прагненні знищити будь-яку машину постачання – здається, по мені утюжили всім: летіла арта, вибухали КАБи. Але мої хлопці знали: якщо я їду, то сто відсотків заберу поранених і щось привезу. Так тривало майже два роки», – розповідає боєць.
Кожна з бойових історій Ростислава – це гарт характеру молодого воїна. Він добре пам’ятає, як вороги вдерлися на рідну Луганщину в 2014-му, як рятував маму з палаючого Лисичанська в 2022-му, як щохвилинні удари ворожої артилерії рівняли закарбовані в дитячих спогадах місця…
Надто дорогою ціною коштувало йому знайомство з «руським міром».
Тому сьогодні Ростислав бореться, щоб вберегти від нього найрідніших. А близькі воїна моляться, щоб вберегти свого захисника. Може, й тому з ним трапляються ці дива на полі бою?
В бригаді Ростислава є свій варіант відповіді на це питання: «Бій хоробрих любить». Нині це гасло Князівських воїнів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.