Як у Луцьку працює суд присяжних
З 2012 року Луцька міська рада затверджує списки присяжних для роботи у Луцькому міськрайонному суді після звернення судової адміністрації. Втім, на практиці потрібної кількості охочих немає.
Про це пише Сила правди.
За словами директорки юридичного департаменту Луцької міської ради Наталії Юрченко, при останньому наборі присяжних у 2022 році рекомендована кількість становила 60 осіб. Однак охочих не багато.
У 2012 році до списку присяжних Луцького міськрайонного суду увійшов 31 кандидат, у 2014 році – 41, у 2016-му – 4, 2019-го – 49, а 2022-го – 20.
Законодавство не має обмежень щодо соціального статусу чи освіти присяжних. Ними можуть стати як працевлаштовані, так і безробітні громадяни, пенсіонери, студенти. У затверджених міською радою списках – громадяни різних соціальних категорій: працівники підприємств, пенсіонери, безробітні, студенти, підприємці, викладачі, журналісти, юристи.
До слова, у списках 2012-2014 років була значна частина пенсіонерів та безробітних, з 2016 року ця цифра зменшилась. Деякі лучани виконували функції присяжних кілька термінів поспіль.
«Нам надходить подання від територіального управління Державної судової адміністрації і на підставі цього подання ми проводимо набір кандидатів», – розповідає директорка юридичного департаменту Луцької міської ради Наталія Юрченко.
Наталія Юрченко. Фото з сайту Луцької міської ради
«Міська рада публікує оголошення про набір кандидатів у ЗМІ та на сайті, – продовжує керівниця департаменту. – Також надаємо вичерпну інформацію щодо документів, які потрібно подати, роз’яснюємо вимоги та обов’язки. Кількість присяжних визначає судова адміністрація. Ми формуємо список кандидатів і передаємо на затвердження ради. Затверджений перелік кандидатів передають до суду».
При формуванні списку присяжних юридичний департамент приймає документи від охочих, перевіряє на відповідність вимогам і надає відповіді та роз’яснення кандидатам. Буває так, що громадяни мають бажання стати присяжними, однак коли дізнаються про обов’язки й відповідальність – вирішують не подавати документів.
Присяжних призначають на три роки, втім за власним бажанням вони можуть відмовитися від цих функцій, написавши відповідну заяву, на підставі якої сесією ради їх виключають зі списку.
До розгляду справ у суді присяжних долучають шляхом автоматизованого розподілу. Тож вони не знають, яку справу їм доведеться розглядати. У Луцькому міськрайонному суді цьогоріч «працює» 17 присяжних.
«Якщо говорити про кримінальні справи, то присяжні залучаються в тих категоріях, де передбачена найвища міра покарання, – розповідає спікерка Луцького міськрайонного суду Людмила Присяжнюк. – Як відомо, в Україні найвищою мірою покарання є позбавлення волі пожиттєво. То в цій категорії справ обов’язково залучаються присяжні. Якщо говорити про цивільні справи, то в таких категоріях справ, як визнання особи недієздатною, залучаються присяжні. Також за їх участю слухають справи про усиновлення. Якщо, наприклад, потрібно продовжити строк дії рішення про визнання особи недієздатною, чи призначення опікуна – також залучаються присяжні».
Слухання справи з присяжними у Луцькому міськрайонному суді. Суддя – Людмила Присяжнюк
«Якщо двоє присяжних не погоджуються, а суддя має іншу думку, то рішення буде винесено таке як говорять присяжні, – пояснює Людмила Присяжнюк. – Але суддя має право на висвітлення своєї окремої думки. В такому випадку суддя готує рішення, а вже потім може висловити свою думку. Таких випадків у нас в суді ще не було, але в області такі випадки є. Судді виносили окремі думки, які не збігаються з думкою двох присяжних».
Але якщо і суддя, і присяжні мають різні думки, то обговорення проводять до тих пір, доки не буде прийняте рішення більшістю.
Досвідом виконання обов’язків присяжної поділилась доцентка кафедри історії України та археології Волинського національного університету імені Лесі Українки Лариса Понєдєльник, яка виконує ці функції вже два терміни поспіль. Вона вважає, що інститут присяжних підвищує довіру до судової системи, відтак до присяжних потрібно залучати відповідальних людей.
«У багатьох з нас часто виникають питання щодо стану правосуддя в Україні. Та й у мене теж. Аби побачити і відчути ці процеси зсередини, я свідомо пішла працювати присяжною і при будь-якій можливості сприяти тому, аби судові справи розглядалися чесно, і в найкоротші терміни, – ділиться присяжна Луцького міськрайонного суду Лариса Понєдєльник. – Уже з досвіду можу висловити свою впевненість, що суд за участю присяжних може підвищити довіру громадян до судової системи. Але при цьому зауважу, що потрібно залучати до складу присяжних відповідальних, свідомих, чесних і грамотних людей, які б активно вникали у суть справ, не сиділи пасивно, а прагнули б якісно виконувати свої обов’язки, керуючись здоровим глуздом.
Бо чого гріха таїти, маємо, на жаль, і адвокатів, і прокурорів, не кажучи про самих підсудних, які інколи застосовують різного роду маніпуляції, тому присяжний має виробити в собі психологічну стійкість стосовно таких хитрощів. Відтак, і до підбору присяжних мають ставити певні вимоги: це і достатній життєвий досвід, і почуття справедливості, моральності, принциповості. Ти повинен вміти керувати своїми емоціями, почуттями, зрештою, поведінкою. Адже ти вирішуєш долю людини і не можеш помилитися».
Лучанка і журналістка Людмила Яворська каже, що пішла у присяжні аби популяризувати такий інститут правосуддя. Вона у суді присяжних з 2022 року.
«Інститут присяжних існує давно, але він не дуже популяризований, – ділиться присяжна Луцького міськрайонного суду Людмила Яворська. – І зараз я розумію чому. Тому що постійно треба мати можливість відриватися від основної роботи, завдань багато. І це насправді займає багато часу. Тому склалась така ситуація, що здебільшого у присяжні йшли пенсіонери чи хтось, хто може на це виділити час. І, відповідно, від такої категорії людей, можливо, не можна було би очікувати активної участі в цьому процесі. Але зараз з цим трішки вирівнюється ситуація. Я пішла, щоб отримати додаткове суспільне навантаження, виконати свою соціальну роль».
На початку каденції, за словами Людмили, навантаження було невелике, однак суттєво зросло з початком мобілізації. Доводиться розглядати чимало цивільних справ, які пов’язані з усиновленням та визнанням осіб недієздатними.
«Мені доводилося брати участь у справах про всиновлення та визнання недієздатними, – продовжує Людмила Яворська. – Помічник судді повідомляє про те, що система вибрала тебе присяжною у такій справі, а також – час та місце судового засідання. Зазвичай приходжу завчасно, щоб ознайомитися зі справою. Після засідання разом з суддею виходимо у нарадчу кімнату і колективно приймаємо рішення».
Людмила Яворська у суді. Фото з особистого архіву
За словами Людмили Яворської, при ухваленні рішення суддя разом з присяжними враховують всі деталі та узгоджують спільну позицію. Адже такі справи нині мають чимало нюансів, які, до прикладу, пов’язані з мобілізацією. Тому кожну доводиться детально вивчати, обговорювати, розпитувати у фігурантів та навіть просити у них додаткові документи.
Обов’язки присяжного, за словами Людмили, насправді забирають багато часу. Адже треба часто відлучатися з роботи, їздити у судові засідання за викликом, а іноді приїжджати на одну справу по кілька разів.
Оплата за цю роботу, як йшлося вище, розраховується погодинно відповідно до посадового окладу судді і становить після сплати податків орієнтовно від 250 до 300 гривень. Так, наприклад, Лариса Понєдєльник за виконання обов’язків присяжного у 2023 році отримала 12,9 тисячі гривень. Втім місячне навантаження може бути різним – від кількох справ аж до кількох десятків.
Інститут суду присяжних – один із найбільш демократичних принципів правосуддя. Він покликаний забезпечити справедливість та зміцнити довіру до судової системи.
Втім, приклад Луцького міськрайонного суду свідчить, що виконання функцій присяжних не має широкої популярності. Здебільшого, це пов’язують з великим навантаженням, обов’язками, відповідальністю та невисокою оплатою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.