Усіх бійців порозкидало: волинський захисник пережив влучання російської ракети по бригаді
40-річний Роман Пугач – військовослужбовець з села Пнівне, що на Камінь-Каширщині, отримав поранення, коли російська ракета поцілила по військових 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади під час їхнього шикування на подвір'ї.
Про це пише ВСН.
3 листопада 2023 року у прифронтовому селі на Запоріжжі бійців зібрали для урочистостей до Дня ракетних військ та артилерії. Попри оголошену ракетну тривогу, воїнів вишикували на подвір'ї. Внаслідок удару загинуло 19 бійців, зокрема й офіцери.
«Коли почалася повномасштабна війна, я не зміг залишатися осторонь. Записався до війська через військкомат і потрапив на полігон, де навчався працювати з гарматою Д-20. Там мене й визначили до 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади», – пригадує військовий.
Той страшний день, коли ракета вбила багатьох його побратимів по зброї, він запам'ятає назавжди. Це був День ракетних військ та артилерії. Усі вишикувалися для нагородження, коли раптом прилетіла ракета. Бійців усіх розкидало вибухом.
«Під час евакуації найбільше боявся, що прилетить ще одна ракета, бо зазвичай так і буває – коли починається евакуація, ворог завдає повторного удару. Спочатку мене поклали в одну машину, але вона не завелася через пошкодження осколками. Довелося пересідати в іншу, там я лежав у багажнику разом із ще одним пораненим. Потім багато спав і підтримував зв’язок зі сім’єю», – пригадує захисник.
Спочатку проходив лікування в Запоріжжі в клінічній лікарні, майже місяць у Кропивницькому, два тижні в Олександрії. Потім відпустили на реабілітацію додому. Узимку лікувався вдома, а пізніше проходив відновлення в Нововолинську, Луцьку та Камінь-Каширську. 29 травня його звільнили.
«На війну не піду, після поранення я там став не потрібен. Тим більше допомоги від держави майже немає. Приємно, що люди поважають. Наприклад, нещодавно їхав у поїзді, мав квиток на верхню полицю. Дві дівчини, що їхали на відпочинок в Одесу, самі запропонували мені місце внизу, і піднялися нагору», – підсумовує чоловік.
Вірить у краще, мріє про те, щоб війна якнайшвидше закінчилася і він зі сім'єю зміг поїхати на відпочинок.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.