Путін вважає Трампа слабаком
Після перемоги Трампа Путін був явно розгубленим. Минув місяць, і ми бачимо разючі зміни в поведінці Кремля. Путін, де-факто, перейшов в контрнаступ і випромінює впевненість.
Давайте спробуємо зрозуміти, а що ж змінилося?
1. На моє переконання, Путін увірував, що Трамп слабкий і він не зможе тягатися з Росією взагалі і з Путіним зокрема. Судячи з усього, найближче оточення Путіна, яке має право на певні дискусії з ним, консолідовано (відносно консолідовано) підтримали Путіна в тому, що зараз час показати силу. Особливо, зважаючи на те, що в Кремлі не вірять в те, що протягом 2025 року будуть застосовані вагомі санкції проти, так званого, тіньового флоту і не буде реальної спроби опустити ціну на нафту до критичних для росіян 50$ за барель (російський бюджет зверстано, виходячи з ціни майже 70$ за барель). Це насправді непогана для нас історія, бо досі так відкрито ніхто не вважав Трампа слабаком.
2. В цьому контексті важливо розуміти: провокація росіян із перерізанням електричного кабелю в Балтійському морі – це одночасно і пробний шар, і спроба підняти ставки. Якщо після цього не наступить реакції зі сторони США та ЄС (перш за все США), Путін впевниться, що «тіньовому флоту» нічого не буде загрожувати (нагадаю: 60% експорту нафти РФ – це балтійські порти). І що не менш важливо: якщо не буде вагомої реакції, Путін ще раз впевниться, що Трамп – слабак, а його формула «мир через ескалацію» – фількіна грамота.
3. Не треба забувати, що перш ніж перейти в нинішній контрнаступ, Росія провела консультації з Китаєм (візит Мєдвєдєва в Пекін був, перш за все, консультаціями). І отримала мовчазну згоду на дві базові речі: Китай, як мінімум в першій половині 2025 року, не перекриє потік товарів подвійного підпорядкування, і Китай не задушить в обіймах КНДР щодо підтримки Росії.
4. Окремо треба звернути увагу на те, що заяви Трампа про Канаду, як 51 штат, Панамський канал і купівлю Гренландії – це частина торгової війни з Китаєм. В розумінні Трампа, всі ці території є частиною «заднього двору США», і там точно не місце Китаю. По суті, це така собі новітня чи, точніше, оновлена доктрина Монро. Що тут важливо для нас, так це те, що, судячи з усього, в Кремлі вважають, що за всіма цими речами (плюс Близький Схід) Трамп не помітить (забуде) про Росію та Україну.
- Я вважаю, що позиція Путіна багато в чому утопічна, проте варто памʼятати про кілька важливих аспектів:
- Я вже писав раніше, що Путін вийде на переговори з ідеєю фінського сценарію (Україна відмовляється офіційно від частини територій) і на першому етапі (січень – лютий, як мінімум, буде відмовлятися від будь-яких інших пропозицій. І саме тому американці поки не поспішають зі стартом цих самих переговорів;
- США навряд чи в цей період зменшуватимуть нам допомогу;
- Ключове питання наших переговорів лежатиме в площині стосунків США – КНР. І ми, і РФ є одними з проксі у цьому протистоянні.
Опубліковано з дозволу автора. Оригінал.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.