31 грудня – Маланка та Щедрий вечір: що це за день

Уже другий рік поспіль українці святкують Маланку та Щедрий вечір за новоюліанським календарем – 31 грудня, а не 13 січня, як раніше. Цього дня одягають гарні костюми, співають щедрівки, водять «козу Маланку» та увечері сідають за святковий стіл.
Святкування Щедрого вечора – залишок стародавніх дохристиянських звичаїв. Наші предки вважали, що цього дня Меланка разом з Василем справляють гостини та сповіщають господарів про урочистості. Дослідники кажуть, що, ймовірно, таке пояснення було результатом об'єднання християнських та дохристиянських обрядів, – пише ТСН.
Традиції Щедрого вечора
Зазвичай цього дня українці йдуть до церкви на богослужіння. Потім вирушають додому та збираються за великим святковим столом. На Щедрий вечір знову готують обрядову кутю – це називається Друга кутя. Оскільки Різдвяний піст закінчився, то обмежень в їжі немає, як на Святвечір. Тому на стіл, окрім куті, ставлять м'ясні страви, холодець, вареники та пироги з різними начинками. Загалом вважалося, що ця вечеря має символізувати достаток.
Трапезу розпочинають з молитви. Потім спалюють дідуха, якого господар заносив до хати на Святий вечір, 24 грудня.
Звичаї свята Маланки
Одна з найбільших традицій Щедрого вечора – ходіння з вертепом та водіння Кози. На свято заведено переодягатися у тварин і фольклорних персонажів. Зазвичай у Маланку перевтілюється неодружений хлопець, а жінки постають в образах чоловічих героїв. Серед інших персонажів – Василь, Коза, Дід, Баба, Ведмідь, Циган, Чорт і Лікар.
Козу Маланку одягають у вінок зі стрічками, намисто та інші прикраси. Її хлопець Василь одягає жупан, шаровари та чоботи. У костюмах люди ходять від будинку до будинку, співають щедрівки, розважають господарів танцями та різноманітними жартами.
Ворожіння
За народними повір'ями, ворожіння вночі проти 1 січня вважається достовірним. Наприклад, незаміжні дівчата клали під подушку чотирьох королів з колоди карт, аби побачити уві сні майбутнього нареченого. Крім того, клали під подушку гребінця і, лягаючи спати, нашіптували: «Суджений-ряжений, розчеши мені голову!» Хто присниться, з тим випаде йти під вінець.
Також дівчата виходили на вулицю, і яка першою з тварин зустрінеться, таким на вдачу наділить доля судженого: якщо пес, то лихим, а життя буде собачим, вівця — тихим і сумирним тощо.біля воріт насипають три купки зерна, а вранці перевіряють: якщо їх ніхто не чіпав, то сімейне життя буде щасливим, і навпаки.
Уже на світанку 1 січня, на свято Василя, в Україні хлопці починали посівати зерном. В народі вважалося, що посівання приносять добробут, щастя та великий урожай на весь рік.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.