Про Луцьк, сміття і про "безвіз"

Переповнені сміттєві баки і гори побутових відходів навколо них – невід'ємний елемент пейзажу чи не кожного мікрорайону Луцька. І хоч проблема зі сміттям має світові масштаби і прогресивне людство намагається її вирішити, у нас із цим якось не дуже склалось.

Ніби і сміттєвих баків вдосталь, і комунальні служби справно працюють, і люди, зрештою, не дикуни – знають, де смітник і для чого він потрібний. Але, виявляється, усе це НІБИ.

Щоранку комунальники вивозять сміття. Але надвечір баки знову переповнені. Звідки стільки??? Та це ще не страшно – відходи в контейнері – все логічно. Але ж знаходяться "не дикуни", які без докорів сумління залишають пакети просто на тротуарі, не дійшовши кілька кроків до смітника.

А далі – починається. Безхатьки розривають пакети у пошуках "не зовсім сміття", після них в контейнерах копирсаються безпритульні собаки та коти, і в результаті – захаращені вулиці і сморід у повітрі. А потім усі дружно підписують петиції, аби влада розібралась зі сміттям і неприємним запахом…

А почати із себе слабо? Завтра, дивись, і сусід "підтягнеться", післязавтра – ще один…

Усі кричимо, що хочемо в Європу. А ми, між іншим, – центр Європи. Шкода, що тільки географічний.

Більшість країн Європи та Америки давно запровадили роздільний збір сміття, яке потім переробляється. У них і відходів менше, і природні ресурси збережені. У нас же – досі "живуть і процвітають" сміттєзвалища, на яких (за задумом!) усе саме собою "розсмокчеться і затягнеться".

P.S. Вчора нам дали "безвіз". Певно, вважають, що після усіх реформ (у нашому випадку – недореформ) ми піднялись до рівня Європи. А ми (по-секрету!) ще навіть не доросли до роздільного збору сміття…