Двомісячний дощ, град, смертоносні буревії: природні катаклізми на Волині 400 років тому

Наші далекі предки-волиняни були свідками чималих руйнівних і навіть смертоносних сюрпризів від природи.

Про деякі із них пише для ІА Волинські новини краєзнавиця Оксана Штанько.

Морозно-снігові шкоди. Сніг у весняно-осінню пору, що нищив посіви й спричиняв голод, зафіксовано на Волині багаторазово. Так було наприкінці травня 1468 року, після Великодня, 18 квітня 1568 року, у «дні маєвії» 1569 й 1570 років, улітку 1571-го, 2 жовтня 1599-го, у травні 1619 року.

«В літі був такий мороз три дні, що все збіжжя озиме і ярину побив», ‒ читаємо у «Київському літописі» за 1571 рік.

Грозу посеред зими волиняни спостерігали у 1571 році. Як переповідав «Острозький літопис», після блискавиць і грому на Волині був великий неврожай та голод.

«Трясеніє землі було» ‒ такими словами давнішні джерела фіксували землетруси. Хронологічно це мало такий вигляд: у 1577 році землетрус сколихнув волинські терени. Наступного 1578 року земні порухи чулися на всіх українських землях. 4 грудня 1605-го й 1 листопада 1620 року знову «трусило» тільки Волинь.

Двомісячний дощ «непрестанно» йшов на Волині 1601 року.

Смертоносний буревій в околицях Острога й Заслава зафіксовано в 1614 році.

Літописець жалісливо зазначав: «Людей, котрії в полю того часу робили, носило поверх дерева, інших мертвих познаходили».

1619 року руйнівний вітер сколихнув Берестя. Град потужної сили побив усі посіви в Олізарові Луцького повіту в 1618 році.

«Звізда з хвостом». Йдеться про комету. Мешканці Волині спостерігали її на небосхилі упродовж цілої зими 1619 року. Це явище, як вважали люди ХVІ-ХVІІІ століть, провіщало невідворотний і швидкий наступ чуми-моровиці.

Вірили також у наближення кінця світу, про який попереджала «хвостата зірка».

Нагадаємо: на Волинь насуваються сильні дощі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• У Луцьку сильний вітер зламав стару вербу біля драмтеатру (відео)
• Буревій залишив луцьку кірху без шпиля: наслідки масштабної катастрофи 1960 року (фото)