У Луцьку створили новий інститут, але незрозуміло, для чого
У Луцьку створили «Інститут розвитку міста». Мова йде про нову комунальну установу, поява якої оповита непроглядним туманом. Бо ж практично ніхто не розуміє, чим конкретно інститут займатиметься. Не ясно й те, хто ж має його очолити, скільки там працюватиме людей і скільки на таку забаганку треба грошей з бюджету. Ба більше, цей заклад може слугувати причиною появи нових корупційних схем.
Дискусії щодо необхідності в громаді нової комунальної установи точилися під час засідання сесії міськради у середу, 25 вересня, на якому побували й журналісти сайту новин Луцька та Волині «Конкурент».
Зауважимо, що довкола цього питання розгорілась півгодинна гра в «конкретні питання без конкретних відповідей». Депутати цікавились, навіщо ця установа, але на запитання лунали лише загальні фрази.
Новий інститут дублюватиме функції інших департаментів, але йому за це ще й додатково платитимуть?
Депутат Максим Воскресенський зазначив, що прочитав статут установи та помітив: завдання новоствореного інституту банально копіюють функції та повноваження інших управлінь і департаментів міської ради. Тому в нього назріло запитання:
«Помітив, що більшість цих завдань – це пряме дублювання вже існуючих статутів або посадових інструкцій інших комунальних закладів чи відділів міської ради.У мене виникло питання, чи ми зараз, утворюючи це підприємство, будемо вносити якісь зміни до штату (інших підприємств, – ред.), тобто звільняти людей, які дублюють ці функції? Можливо, ми плануємо їх відразу переводити в нову установу і нам просто про це не повідомили? Чи ми банально збираємося дублювати заробітні плати для двох людей на виконання однієї й тієї самої функції?» – казав Воскресенський.
Максим ВоскресенськийОчільниця юридичного департаменту Наталія Юрченко своєю чергою відповіла, мовляв, дублювання там немає. З її слів, основне завдання інституту – дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.
Кон'юнктура ринку – сукупність умов, які характеризують співвідношення попиту і пропозиції на певні товари й послуги. Кон'юнктурою ринку заведено вважати конкуренцію між учасниками ринку.
Наталія ЮрченкоНе менш важливим було й питання щодо кількості працівників та розмірів фінансування установи. Його й адресував міському голові депутат від фракції Громадянський рух «СВІДОМІ» Михайло Наход.
«Я хочу чітко почути для чого ми створюємо цю інституцію в цьому році, коли ми знаємо, яка ситуація з бюджетом? Друге питання – скільки планується там працівників? Принаймні на цей рік. Який буде бюджет цієї установи та в якому приміщенні вона буде працювати? Якщо можна, дайте конкретні відповіді на ці питання, щоб було зрозуміло, чи треба нам ця інституція в цьому році. Бо якби її створювали не в воєнний час, то очевидно, що питань було б набагато менше», – запитав Наход.
Михайло НаходАле на це мер Поліщук відповідати не став, а завів мову про керівника установи. Розповів, яка складна процедура його призначення, а потім, так би мовити, скинув ці за питання на ще неіснуючого очільника інституту.
«Коли буде керівник, то його про це і питатимемо», – зазначив Поліщук.
Отож, зі слів керманича громади, виходить, що установу то створюють, але на всі питання відповість неіснуючий керівник.
Створили установу, яка у місті вже є, тільки тепер за бюджетні гроші?
Відстоювати інститут продовжив депутат Роман Бондарук. Обранець почав навіть лякати «гіршими наслідками», якщо «Інституту розвитку міста» не буде. А далі й взагалі почав розмірковувати про системність роботи.
«Я переконаний в тому, що чим більше ми відтягуємо створення такої інституції, тим гірші будуть наслідки. Питання «на часі» чи «не на часі» нема. Ми з вами мусимо працювати системно. А системність передбачає чи складається з підсистем або з елементів і для того, щоб їх об'єднати, генерувати нові ідеї й створюється нова інституція. Колеги, є чудові практики не тільки в Україні, а й за кордоном. Ми сьогодні запізнюємось зі створенням такої інституції близько на 10 років. Ми маємо гарні реалізовані приклади таких інституцій, наприклад, у Львові, Кременчуці. Зараз у Рівному створюється у Вінниці багато-багато інституцій. Аргумент, що це не на часі, я вважаю, не відповідає дійсності», – казав Бондарук.
Роман БондарукТут зупинимось детальніше. Бо ж Бондарук каже, що місту конче необхідний інститут розвитку. Але якось так вийшло, що він уже є. Й існує аж з 2010 року. Згідно з даними аналітичної системи YouControl, заснували його 14 років тому, 28 лютого. Керує однойменною громадською організацією Андрій Коваленко. З цього виходить, що більшість депутатів на чолі з Поліщуком своїм рішенням створили те, що у місті й так є. Щоправда, новостворений інститут буде фінансуватися за кошти платників податків.
Чи спілкувалися з керівником громадської організації, чи знали автори проєкту рішення про старий інститут – питання, про які під час сесії не згадали.
Які «страшні речі» відбудуться, якщо інституту міста у Луцьку не буде?
Повернімося до сесійного засідання. Депутатка від фракції «Європейська Солідарність» Алла Доманська зазначила, що, на її думку, нові ідеї, про які більшість депутатів палко говорить, і так вже згенеровані. Йдеться про стратегію розвитку громади, яку затвердили два місяці тому – у липні.
«У контексті відповіді Романа Анатолійовича (Бондарука, – ред.) до нього запитання. Ми створюємо установу, яка має генерувати ідеї. Але ми перелік цих ідей уже сформували, коли затвердили стратегію розвитку. Зараз маємо їх реалізовувати. Для цього, як на мене, у нас достатньо ресурсу. Тобто є і відповідні департаменти, і спеціалісти, які там працюють. Знову ж таки виникає питання про доцільність дублювання функцій», – розповіла обраниця.
Алла ДоманськаВона додала: позитивні випадки створення таких установ, які є в інших містах, сталися до повномасштабного вторгнення. За кордоном, каже Доманська, така ж ситуація, адже там немає війни.
На думку ж Романа Бондарука, позитивна практика впровадження таких ініціатив під час війни є. Як приклад він навів Львів. Щоправда, обранець схоже не врахував один момент – львівський інститут створили у 2009 році. Тобто задовго і до початку війни, і до повномасштабного вторгнення.
«Щодо того, що немає практик під час війни. Я вам наведу прекрасну практику у Львові. Там починали з медицини, а закінчують створенням університету. Там і культура, і мистецтво. Це яскравий приклад», – казав Роман.
Поцікавилась Доманська й тим, які такі можливості втратить громада, якщо цього інституту не буде. Відповідь Бондарука була такою ж абстрактною, як і попередні.
«Алло Григорівно, відповідаю вам дуже коротко. Найбільше, що є в нас і у людства – це наш час. Дякую», – коротко описав втрати депутат.
Засідання сесії міської радиСтворення нової комунальної установи – це ще один корупційний майданчик?
Зауважимо, що такі інститути є й в інших містах. Проте, як зазначав Михайло Наход, позитивними досягненнями може похвалитися хіба львівський. Тому депутат і запитав в колеги Романа Бондарука, скільки працівників та який бюджет в інших подібних закладах.
«Раз ви, Романе Анатолійовичу, почали відповідати за завдання. Ви вивчили досвід інших міст на чому наголошували. Скільки працівників і який бюджет мають подібні установи в містах, окрім Львова, – Кременчук, Рівне тощо? Я також ознайомлювався з досвідом. Окрім Львова, позитивного досвіду ніде не знайшов», – мовив депутат.
Михайло НаходБондарук спершу заговорив про чисельність штату, але далі вкотре скинув усе на керівника, якого не існує.
«Різні. Якщо ми говоримо про Львів, то там, якщо не помиляюся, близько 20 людей, у Вінниці – десь 15. Але це питання до того керівника, який прийде, до тих програмних цілей, які він вже буде затверджувати в цій залі. Це буде заходити не від конкретних прикладів по містах, а від того, що цей керівник запропонує. Тому я зараз не маю конкретної відповіді про кількість людей», – казав Роман Бондарук.
Зауважимо, що у Львові така установа і справді показує гарні результати. Працівники започатковують різні проєкти, як-от моніторинг якості надання послуг сімейними лікарями. Це допомагає оцінювати якість медпослуг і показує, що треба покращувати.
Проте геть протилежна практика у Полтаві. Там цей майданчик використали для корупційних схем. Місцеві медіа писали: колишній міський голова використав інститут міста, аби працевлаштувати там своїх хатніх робітниць. Ті отримували зарплату з бюджету, але фактично не працювали. Справа навіть дійшла до суду. Ну і на утримання установи щороку витрачали близько 8 мільйонів гривень, що також не дуже подобалось полтавцям.
Яка ж доля спіткає луцький інститут – судити важко. Але можемо лише припустити, що відсутність відповідей на цілком конкретні запитання, особливо в частині фінансів, нічого доброго віщувати не може.
Гроші із фінансування зарплат працівників садків знімають, але створюють (не)потрібну установу?
Депутат Максим Воскресенський зауважив: створення інституту зараз взагалі не на часі. Мовляв, кошти на фінансування зарплат працівників садочків з бюджету забрали, і разом з тим створюють нову установу, яку треба фінансувати.
«Окрім того, хочу нагадати колегам-депутатам, що сьогодні, на цій сесії, під час розгляду змін до бюджету, ми знімали гроші з дошкільних навчальних закладів, ми знімали гроші з перевірки готівкового обігу коштів в маршрутках. Ми знімали гроші для чого? Для вирішення питань оборони. І там тим самим ми зараз створюємо підприємство, якому треба буде купити обладнання, канцелярію, оплатити заробітні плати та інше. Чи це на часі? Ні», – висловив думку Воскресенський.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Пилять бюджет», або Як у Луцьку (не) платять гідну зарплату вихователям і ремонтують укриття
Інший обранець – Микола Федік – каже: нова установа сама зароблятиме кошти й в жодному разі дотаційною не буде. Себто зароблятиме кошти сама.
«Інститут розвитку міста в тому числі покликаний якраз до залучення інвестицій, для розроблення ідей, як заробляти ті кошти, як заробляти інвестиції, як співпрацювати з різними міжнародними інститутами. В інших містах інститут розвитку міста – це не дотаційна якась структура. Це структура, яка заробляє кошти, яка допомагає інвестувати в місто», – казав Федік.
Микола ФедікХоч, зі слів Федіка, установа зароблятиме сама, але кошти на неї з бюджету таки виділять. Бо ж, як підкреслила депутатка від фракції «Європейська Солідарність» Ірина Колковська, цей пункт прописаний у рішенні про створення інституту міста. Разом з тим вона поцікавилась, у скільки обійдеться громаді цей комунальний заклад.
«У рішенні є пункт: «департаменту фінансів передбачити кошти на функціонування цієї установи». Яка сума і на які статті? Без цієї деталізації, я думаю, ми голосуємо невідомо за що. Ну і ставимо в незручне положення Лілію Анатолівну (директорка департаменту фінансів, – ред.), бо вона з цим самим питанням прийде і до голови чи ще до когось», – питала Колковська.
Ірина КолковськаДиректорка юридичного департаменту Наталія Юрченко поінформувала, що взагалі-то у рішення не пише, коли треба фінансувати установу. А обсяг фінансування затвердять, коли буде штат і керівник.
Хто буде цим міфічним новим керівником, про якого керівництво міста не раз говорило?
Оскільки у сесійній залі немало звучало про керівника нової установи, депутатка від фракції Громадянський рух «СВІДОМІ» Алла Надточій запитала, хто ж сяде у це крісло.
«Раз ми вже створюємо цю установу, приймаємо статут, є бачення того, хто буде керівником? Можливо, ця людина вже знаходиться у цій залі й надасть грунтовніші відповіді, чи варто нам це приймати. Ми стільки часу дискутуємо і я не побачила, чи це підприємство буде прибутковим, скільки взагалі на нього треба коштів, скільки треба працівників. Ми багато чого не знаємо. Хто має бути керівником? Можливо, ми від цього відштовхнемось і зможемо ухвалити рішення?» – зазначила Надточій.
Алла НадточійАле ніхто відповідати на запитання не став, депутати лиш посміялися й на тому перейшли до голосування. Результат – 24 обранці підтримали створення КУ «Інститут розвитку міста».
***
Згодом депутат Михайло Наход на своїй сторінці у фейсбук резюмував:
«Я не здивуюся, якщо цей Інститут створюють зараз для того, щоб працевлаштувати туди декількох депутатів з провладної більшості, їхніх помічників, однопартійців чи друзів», – йдеться у дописі.
Нам же лишається чекати призначення нового керівника. Можливо, хоч після цього стане зрозуміло, для чого потрібна та установа: для розвитку міста, як це відбувається у Львові, чи для можливих корупційних схем, як це було у Полтаві.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.