На Волині встановили пам'ятну дошку в пам'ять про загиблого Захисника (відео)
25 вересня 2023 року загинув військовий Георгій Семенюк, молодший сержант і військовий медик. У роковини його смерті у його честь відкрили меморіальну дошку. ЇЇ почесне місце – на стіні школи, де навчався Герой.
Також у фейсбуці Павлівської громади вирішили нагадати яким був воїн, тому опублікували спогади про нього.
«Тримати за руки рідних діток… Радіти їхнім перемогам та розділяти печалі, як справжній люблячий батько. Пишатись успіхами, спостерігати, як вони дорослішають і бачити в їхніх прекрасних очах своє відображення. Ще стільки щасливих моментів не прожито, ще стільки недосказаних слів не прозвучало, ще стільки не здійснено мрій…», – зазначають у дописі.
Попереду на нього чекало ще так багато радісних турбот, проте занадто рано скінчилась історія життя Георгія Семенюка. Рік тому, кажуть у громаді, до родини молодого чоловіка постукала в двері, підкралася холодна, безжалісна смерть. Страшне повідомлення надійшло до рідних Героя, стисло у грудях, перехоплюючи подих. Люблячий батько та чоловік, надійна опора для батьків, вірний друг та побратим, відданий син України приніс в жертву своє життя…
У цей день, 25 вересня, рік тому вся Павлівська громада востаннє зустріла свого Захисника, життя якого обірвалось унаслідок атаки ворожого дрона.
«Щасливі та безтурботні роки веселого хлопчака пройшли в прекрасному мальовничому селі Старий Порицьк. Народився хлопець в пору, коли природа приміряла на собі золотаві барви, 5-го жовтня 1992 року. Хлопець зростав в багатодітній сім’ї серед чудових Волинських лісів та озер, у місці, де любов до природи та вміння бачити прекрасне дається людям з народження. Хлопець пізнавав життя, вивчав палітру емоцій та почуттів, навчався дружити, любити…
Здається, ще вчора ступив за поріг школи, щасливий стояв серед першачків та радів, що на нього чекає довга пора дитинства, а так швидко промайнули шкільні роки. І ось 2008 рік, хлопець стоїть на святі останнього дзвоника, але вже у ролі випускника.
Парубок цінував чесність та справедливість. Хоробре серце Георгія билось жагою до волі. Тому не дивно, що після закінчення сільської школи, він захотів стати на захист нашої державності. Три роки служив за контрактом. В 2015-2016 роках хлопець не вагаючись, пішов захищати свою родину та кожного з нас. Коли російські війська вторглись на українську землю знову, він знав – піде воювати. Відчуття обов’язку та невгамовна любов до мирного життя взяли гору.
Настали важкі та тривожні часи, спалахи, вибухи, важкі втрати… Туга за рідною домівкою, за рідними, близькими серцю людьми. Години тягнуться, мов дні. Але віра в перемогу змушує кожного дня йти на подвиги та діяти, попри страх, попри біль, бо вдома чекають найрідніші.», – розповідають у дописі.
Георгій був молодшим сержантом та військовим медиком першого стрілецького взводу першої стрілецької роти військової частини А7064.
Під час атаки ворожих дронів він зазнав важкого поранення. До останнього подиху вперто боровся за життя. Зараз він продовжує бути нашим захисником вже в лавах небесного легіону.
Пам’ятаємо і цінуємо внесок Георгія в наше майбутнє. Вічна та світла пам'ять нашому Герою!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.