Кіберполіція зможе повертати викрадені шахраями кошти: як саме
В Україні створили законопроєкт, який допоможе працівникам Кіберполіції повертати кошти, викрадені інтернет-шахраями.
Про це повідомила заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів Ольга Василевська-Смаглюк.
У законопроєкті прописали норму, згідно з якою, якщо Нацполу на 102 або через систему електронного звернення надійде заява про злочин, то працівники зможуть направити електронний запит до надавача платіжних послуг, який проводив операцію, про яку постраждалий повідомив як про, наприклад, шахрайську.
«Цей надавач платіжних послуг за 24 години має в електронному вигляді дати інформацію, необхідну для того, щоб встановити, куди далі пішли гроші, Нацпол піде до того надавача платіжних послуг, який обслуговує отримувача і повторить все те саме, і так по ланцюгу Нацпол йтиме аж до місця виведення грошей, або рахунку, на якому вони осіли. Це зроблено з єдиною метою: швидко, в ідеалі – поки ще не виведені в готівку кошти, не закриті рахунки, вийти на злочинця», – пояснює високопосадовиця.
При цьому в проєкті зазначений вичерпний перелік злочинів, при яких працює така електронна взаємодія.
Обов’язок надати інформацію виникає, якщо вчинено:
- крадіжку,
- шахрайство,
- привласнення,
- розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем,
- заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою,
- незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення,
- злочини, передбачені 361-363 статями Кримінального кодексу.
У тексті законопроєкту немає ні слова про передачу інформації про все належне майно (активи) та зобов'язання осіб. Там є лише вимога дати в електронній формі протягом щонайбільше 24 годин необхідний для оперативного встановлення місця злочину і та причетних до злочину осіб ось такий вичерпний перелік інформації: суму, валюту, тип та дату платіжної операції, геопросторові дані, IP-адресу, адресу засобу дистанційної комунікації, ідентифікаційні дані отримувача, повне найменування надавача платіжних послуг отримувача, унікальний ідентифікатор отримувача, найменування та код еквайра (за наявності), ідентифікатор платіжного пристрою (за наявності), код, що ідентифікує операцію в платіжній системі (за наявності), унікальний ідентифікатор платника.
«Ніяких відомостей про майно ми не пропонуємо надавати. Прошу взяти це до уваги всім, хто розганяє зараз зраду про наш законопроєкт. Єдина ціль — дозволити Кіберполіції нарешті діяти, а не ігнорувати ці злочини та повернути 300 тисячам громадян, постраждалим за два останні роки, їхнє законно нажите», – зазначає Ольга Василевська-Смаглюк.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.