Волинські історики розповіли, що таке 9 травня
День перемоги офіційно був встановлений 9 травня 1965 року. Це сталося в Радянському Союзі, а Україна була його складовою. Тому і Україна, й інші радянські республіки святкували разом із Москвою. У 1991 році Україна стала незалежною, а свято збереглося. А згодом почало обростати критикою. Тільки два роки тому, у 2015 році, Україна спромоглася відмовитися від нав'язаного радянського святкування і за світовою практикою почала відзначати 8 травня День пам'яті та примирення. Однак 9 травня, хоч і видозмінене, так і залишилося Днем перемоги і вихідним днем.
Про те, що це за дата і чи потрібна вона Україні, Конкурент запитав у експертів.
Професор кафедри нової та новітньої історії України, кандидат історичних наук Микола Кучерепа розповів, що перший парад на честь перемоги відбувся у червні 1945 року. А потім не хотіли святкувати, бо казали, що Сталін не виконав свого завдання: він хотів дійти до Ла-маншу чи навіть до Гіблартару, але цього не зробив. До того ж не давав людям ніякої компенсації, а після війни було дуже багато калік, жебракувати міліція їм забороняла, а коштів на існування в них не було.
"Капітуляція Німеччини відбулася 8 травня, не 9. І вона відбулася перед американо-англійсько-французькими військами. А Жуков пізніше змусив німецьке командування ще раз підписати акт капітуляції 9 травня, бо радянська армія 8 і 9 травня ще вела бої у Празі. 9 травня Прага була вже визволена від німців. І на відміну від всієї Європи, Америки, де відзначають 8 травня як День пам'яті полеглих, щоб було якесь протиставлення, в нас зробили 9 травня вихідним днем. І сьогодні незалежна Україна також має червоний день в календарі, хоча багато людей схиляються до практики всього світу – відзначати День пам'яті і примирення. І замість отих "переможних" колорадських стрічок є вже нова атрибутика, яку запропонував Український інститут національної пам'яті, – червоні маки як дань перемозі, людям, які визволили світ від коричневої чуми", – каже історик.
З його слів, для України німецький режим тоді змінився тоталітарним сталінським режимом. І в результаті Україна отримала в 1946-1947 роках голод, багато людей померло. Багато людей мобілізували в трудовий фронт, солдат почали відпускати з війська лише в 1947 році, бо їх тримали напоготові. А Україна найбільш потерпіла, бо, по суті, двічі фронт пройшов через українські землі.
"Багато міст і сіл було спалено, 28 тисяч сіл було розорено. Великі матеріальні втрати, і до сьогодні ми не знаємо точного ліку загибелі українців. Називають дуже велику амплітуду коливань загиблих: від 8 до 14 мільйонів – це і військо, невідомі формування, тил, концтабори і так далі. Ветерани, яких лишилася невелика кількість, хай святкують 9 травня. Але ми повинні розуміти, якщо хочемо до Європи, що для України одна окупація замінилася іншою, і до сьогодні Росія ніяк не може відчепитися від України. Я, як історик, схильний до загальнолюдських цінностей: люди воювали проти німецького окупанта, і треба їм віддати належну шану. І ті, хто воював, давно-давним лежать в сирій землі. Зараз 72 роки, як закінчилася війна. До прикладу, якщо у 18 років юнак тоді вже воював, то зараз йому має бути під 90 років. Тому зараз ветеранів дуже мало, а тих, хто справді воював, то взагалі. А ще ж великі радянські стереотипи збереглися, і їх ніяк не можна подолати. Радянська пропаганда була досить сильною. Коли я вчився у Львові, на історичному факультеті нас постійно пічкали то історією КПРС, то марксисько-ленінської філософією, політекономією, науковим комунізмом і робили з нас радянських людей. А нинішня влада весь час намагається зняти предмет історії з навчальних програм вищих навчальних закладів – це не годиться", – зазначив Микола Кучерепа.
Представниця Українського інституту національної пам'яті на Волині Леся Бондарук розповіла, що акт про безумовну капітуляцію нацистської Німеччини був підписаний 7 травня 1945 року у Реймсі. І німецьке радіо повідомило про це того ж дня в обідню пору. Радянський представник генерала Іван Суслопаров підписав цей документ, бо не встиг на той час отримати директиви з Москви.
"Сталін розсердився, що головну роль відіграли західні союзники. Москва відмовилася його визнавати й зажадала нового підписання капітуляції в Берліні 9 травня за московським часом. Прем'єр Великобританії Вінстон Черчіль і президент США Гаррі Трумен не захотіли відмінити акт, але згодом погодилися на церемонію повторного його підписання у Берліні. І ця процедура відбулася 8 травня о 22.43 за центральноєвропейським часом, а за московським – о 00.43. А тим часом миру ще не було, бойові дії тривали! Із Праги нацистів вигнали 10 травня, а з Чехословаччини й Австрії тільки 19 травня. Відтоді в Європі залишили 8 травня Днем пам'яті жертв Другої світової війни. Радянський Союз же створив новий міф – Велика вітчизняна війна, яка окреслювалася періодом 22 червня 1941 – 9 травня 1945 років. Таким чином, СРСР звертав увагу суспільства лише на період своєї оборони від нацизму. Але водночас приховувалося, що Сталін і Гітлер спільно розпочали Другу світову війну з нападу на Польщу, а також були агресорами щодо України та країн Балтії. Після договору у Рапалло у 1922 році аж до травня 1941 року Радянський Союз надавав величезну допомогу Німеччині. І гітлерівці перші свої військові навчання проходили в Росії. От на днях в інтернеті я переглядала архівне фото їх випускників з Казанської танкової школи. На жаль, ці події не описані в шкільних підручниках і їх знають не всі історики. Десятки років брехні й маніпуляції ще довго повертатимуть правду в освіту наших громадян", – зазначила вона.
Леся Бондарук вважає, що варто вшановувати пам'ять жертв війни лише в один день – 8 травня як День пам'яті та примирення, оскільки він є історично обґрунтованим:
"Його відзначають і в інших країнах Європи. 9 травня є ідеологічним радянським святом, яке було запроваджене у 1965 році вихідним днем з обов'язковими парадами. Це було зроблено, щоб у суспільстві закріпити міф, що війна завершилася 9 травня, а не 2 вересня 1945 року. Тож вважаю, що нині 9 травня, коли ми знаємо всю правду, цей день не відображає реалій трагедії жертв війни, не повинен бути святковим та вихідним".
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.