1 травня в Україні: свято чи додатковий вихідний

День міжнародної солідарності або 1 й 2 травня – свято, пов'язане з масовими демонстраціями робітників у різних країнах світу за відстоювання своїх прав і свобод. Одначе нічого спільного з українськими традиціями воно не має і сприймається в сучасній Україні радше як додатковий вихідний.

Про це діловому виданню Волині "Конкурент" розповіла представниця Українського інституту національної пам'яті на Волині Леся Бондарук.

– Розкажіть, будь ласка, що в Україні святкують 1 травня чи можна вважати цей день святковим?

– День міжнародної солідарності трудящих також пов'язаний із масовими демонстраціями робітників у різних країнах світу за відстоювання своїх прав і свобод. За радянських часів 1 травня набуло найбільшого масового характеру. З ідеологічно вивіреними транспарантами у примусовому порядку мільйони робітників проходили головними площами міст і сіл. У переліку радянських свят, затверджених Кодексом законів про працю 1918 року, ніякого "8 березня" і "2 травня" там немає і близько, а 1 травня називається узагалі "День інтернаціоналу". 2 травня у радянському календарі з'явилося за постановою радянського ЦВК 1928 р., але воно й досі не має жодного логічного обґрунтування для того, щоб бути святковим.

Тож, на мою думку, доцільним було б відмінити 1 і 2 травня як святкові, оскільки вони не є подіями українського державотворення, історико-культурними традиціями українського народу.

– Яке значення має День міжнародної солідарності трудящих в сучасній Україні? Чи змінилося його значення за десятки років в розумінні українців?

– Сьогодні у більшості країн, навіть постсоціалістичних, Міжнародний день солідарності трудящих перетворився на карнавальні святкові дійства. В Україні 1–2 травня більшістю населення сприймається як два додаткових вихідних. Нині ці свята перестали відповідати першочерговому значенню. Їх зміст із часом знівелювався. Останнім часом на захист святкування 1 і 2 травня багато людей стверджувало, що це день для садіння картоплі. Якщо так, то чому ж тоді немає свята для викопування картоплі і ніхто не вимагає такого?

Вдумайтеся: люди солідаризуються, щоб у вихідний додатково попрацювати! Але в дійсності дуже мало людей направду 1 травня садить картоплю. Як правило, просто відпочивають. Я не проти відпочинку, але якщо він за державний кошт, то має відповідати українським традиціям. А 1 і 2 травня не є традиційними українськими святами, вони були нав'язані нашому народові радянською тоталітарною владою. Ще наші батьки пам'ятають як їх примусово, часто у дощову погоду, зганяли на парад у центр міста, щоб привчити до цього свята.

На фото: Леся Бондарук

– Чому День міжнародної солідарності трудящих не декомунізували?

– Потреба змінити український календар є важливою, адже це той механізм, який регулює нашу працю і наш відпочинок, тобто наш щоденний ритм життя. В умовах воєнного протистояння й інформаційної агресії, яка сьогодні ведеться проти України, нагальною є потреба консолідації суспільства, у тому числі довкола історичного минулого, національних цінностей і традицій. Особлива роль у цьому процесі належить комплексу державних свят, який має бути чинником відновлення історичної пам'яті Українського народу, джерелом громадянсько-патріотичного становлення суспільства та формування почуття гордості за видатних українців, які зробили значний внесок у постання й утвердження державності.

Нинішня система державних свят і пам'ятних дат в Україні поєднує в собі успадковані від радянської доби та запроваджені в часи незалежності. Така ситуація не сприяє конструюванню національної ідентичності Українського народу.

Ситуація із системою свят в Україні сьогодні характеризується як "нормативний хаос". Конституція України визначає, що державні свята встановлюються виключно законами України. Однак на практиці вони запроваджують не тільки законами України, а й Указами Президента України (хоча Конституція України не передбачає за Президентом України таких повноважень), постановами Верховної Ради України. Одне свято – День Конституції – закріплене в самому Основному законі України. Цей недолік пов'язаний із відсутністю чітких визначень понять і категорій: "свято", "державне свято", "святковий неробочий день", "пам'ятна дата", "професійне свято".

Український інститут національної пам'яті кілька місяців тому виніс на громадське обговорення проект Закону України "Про державні та інші свята, пам'ятні дати і скорботні дні". Були дуже тривалі й гарячі дискусії як свята маємо залишити у українському календарі, які запровадити, а від яких – відмовитися. Щодо 1 травня, то спочатку позиція УІНП була відмінити святкові та вихідні дні 1 і 2 травня. А замість них пропонувалося запровадити у другу п'ятницю вересня День сім'ї як вихідний день. На жаль, цю пропозицію учасники громадських обговорень підтримали частково: вихідним залишили лише 1 травня як День праці, включивши його у категорію "Міжнародні дні" нової редакції законопроекту про свята. 8 березня запропоновано лишити міжнародним святом без надання вихідного.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ВИХІДНІ У ТРАВНІ: СКІЛЬКИ ВІДПОЧИВАТИМУТЬ ВОЛИНЯНИ

Врахувавши всі пропозиції під час всеукраїнського громадського обговорення Український інститут національної пам'яті підготував новий проект закону "Про державні та інші свята, пам'ятні дати і скорботні дні", з яким можна ознайомитися на сайті.

Таким чином, 1 травня не декомунізували, а лишили під новим сучасним трактуванням в рамках міжнародного дня – тобто дня, встановленого міжнародною організацією з метою привернення уваги до проблеми або події, яка має загальносвітове значення. Думаю, що після ухвалення цього законопроекту, 1 травня, як День праці, будуть обговорювати проблеми, пов'язані з працевлаштуванням наших громадян, особливостями їх роботи в Україні та за кордоном.

Згідно з новим законопроектом, у випадку, якщо державне свято, яке є неробочим днем, збігається з вихідним днем, вихідний день не переноситься на наступний день після державного свята. Це не стосується великих релігійних свят, які віднесені до категорії традиційних.