Як на Волині зробили "стрибок" у минуле (фото)

Чи реально здійснити мандрівку у минуле? Абсолютно! Існує два способи: 1) Виростіть екзотичний кактус Пейот, синтезуйте з нього мескалін, випийте, увімкніть історичний канал, далі ваш мозок зробить все сам (цей варіант для людей, які не бояться сісти в тюрму за виготовлення наркотиків або потрапити в лікарню з психічними розладами, тому я пропоную відмовитися від такої затії); 2) Візьміть участь в цікавій екскурсії, не забуваючи максимально вмикати свою увагу (цей варіант абсолютно безпечний і законний, тому рекомендую брати собі на озброєння).

Саме другим способом скористався журналіст ділового видання Волині "Конкурент" Руслан Пилипчук. Йому пощастило долучитися до прес-туру "Історичними місцями Реформації Волині".

***

Ця поїздка стала цікавою завдяки великій кількості експертів, які надавали багато інформації, як про саму Реформацію та протестантизм, так і про історичні пам'ятки краю.

Запам'ятайте ці імена: доктор наук із соціальних комунікацій, доцент Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Максим Балаклицький; пастор церкви, бакалавр Ірпінської біблійної семінарії Вадим Бандура; провідний науковий працівник Волинського краєзнавчого музею, завідувач Музею історії Луцького братства Олена Бірюліна; пастор церкви Андрій Гонтар; доцент, кандидат історичних наук Луцького національного технічного університету Михайло Костюк; викладач історії і суспільних наук Мирослава Кубай; магістрант факультету історії та археології НУ "Острозька академія" Валентина Куриляк; магістрант Південно-американської баптистської теологічної семінарії, пастор церкви Анатолій Левценюк; керівник Волинського обласного міжконфесійного оргкомітету R500, пастор церкви Павло Миронюк; експерт з історії церкви та реформаційних процесів в Україні, викладач Українського гуманітарного інституту Віталій Нероба; доктор теологічних наук Українського гуманітарного інституту Фелікс Понятковський; голова Волинського обласного об'єднання церков євангельських християн-баптистів Ярослав Троць; вчитель історії, краєзнавець Анатолій Гура; директор продакшн-студії "Правда PRO", пастор церкви Сергій Шараєвський; аспірант історичногофакультету ЛНУ імені Івана Франка Валентин Шевчук.

Ці люди повідали багато цікавого, проте я не буду посилатися на їхні розповіді та давати цитат, за що прошу вибачення. Матеріал поділено на дві частини: в першій ви трішки дізнаєтеся про саму Реформацію. Якщо ж вас це не цікавить, гортайте вниз та дивіться фотографії з нашої "мандрівки у минуле".

Рух, що змінив світ

"Український корабель плив повними вітрилами під вітром Реформації і спустив вітрила, коли цей вітер опав", – Михайло Грушевський.

Розпочалося все з німецького професора Мартіна Лютера, який 31 жовтня 1571 року оприлюднив свої 95 тез. Це стало початком створення руху за повернення християнства до біблійниї істини, який назвали Реформацією. Цей рух значно вплинув на розвиток Європи. Серед його здобутків: поширення грамотності серед населення та розвиток освіти, економічне процвітання протестантських країн, розвиток науки та технологій та інші.

В Україні перші протестантські громади були засновані в 30-40-х роках 16 століття європейськими лютеранами, кальвіністами, чеськими братами, антитринітаріями. Ідеї Реформації значно вплинули на історію та життя нашого суспільства, що підтверджує Указ № 357 "Про відзначення в Україні 500-річчя Реформації", який підписав Президент України Петро Порошенко.

Назад у минуле

Наша мандрівка розпочалася в Луцьку з відвідування лютеранської кірхи. Я завжди був переконаний, що вона має якесь відношення до католиків, а виявилося, що ця єдина пам'ятка готичної архітектури Старого Луцька – культова споруда лютеран. Кірху збудовано на початку 20 століття. Нажаль, під час Другої світової війни, вона сильно постраждала: було пошкоджено фасад, розбито більшість стільців і лавок, знищено орган, кольорові вікна вівтаря та інші елементи інтер'єру.

У 1990 році, будівлю передали в оренду місцевій общині євангельських християн-баптистів, які за власні кошти відновили кірху.

Після кірхи, ми потрапили до Музею історії Луцького братства, в якому певно щось розповідали про луцькі протестантські громади минулого. Хоча я можу помилятися, оскільки проміняв оповіді на розгляд експонатів, на які зараз подивитеся й ви.

Покинувши музей, "прикупив" собі паперову філіжанку кави та ще раз прогулявся до кірхи, розмірковуючи про те, наскільки б мені подобалося жити в Старому місті, особливо в ранні шкільні роки, коли в моїй голові постійно відбувалися якісь середньовічні війни або походи до Самотньої гори з героями "Володаря перснів".

Як повернувся, всі вже починали заходити до автобусу, який повіз нас до Олики. Тут в очі відразу кидається колегіальний костел Святої Трійці, збудований у 1635-1640 роках за проектом відомих архітекторів Бенедетто Моллі та Джованні Маліверна. Споруда насправді вражаюча. Переконайтеся у цьому самі.

За католицьким храмом, знаходиться ще одна пам'ятка архітектури: один з найстаріших костелів Волині – костел святих Петра та Павла, який було зведено у 1460 році на старому цвинтарі, серед старих магнатських могил.

Найбільш масштабною історичною пам'яткою Олики є замок, який у 1564 році розпочав будувати луцький канцлер Микола Радзивіл, а закінчив його нащадок Альбрехт Станіслав Радзивіл у 1640 році. Зараз на його території – Волинська психіатрична лікарня.

***

Після Олики, мандрівка продовжилася відвідуванням інших визначних пам'яток пов'язаних з Реформацією, проте я був змушений покинути екіпаж напівдорозі та повернутися в реальність у Луцьку, задати кілька питань голові Волинської ОДА Володимиру Гунчику та подивитися суспільно-політичне ток-шоу "Протилежний погляд Live", а вже потім ще раз поміркувати над величезним впливом Реформації на розвиток суспільства. Подумайте й ви, незважаючи на вашу релігійну приналежність, це немає жодного значення.