Програміст з Луцька за два роки пройшов шлях від солдата до командира відділення 100 ОМБр
Тридцятитрирічний Сергій із позивним «Скіф» з лютого 2022 року проходить військову службу у батальйоні Луцького району 100 ОМБр.
Про це йдеться на фейсбук-сторінці 100 ОМБр Сухопутних військ ЗСУ.
У цивільному житті Сергій працював оператором числового програмного керування на одному із підприємств міста Луцька і був, так би мовити, на ти з електронікою та комп’ютерами. Тож з початком повномасштабного вторгнення «Скіф» розпочав службу у взводі зв’язку, де за два роки пройшов шлях від солдата до командира відділення.
Понад рік молодший сержант разом із побратимами протистояв ворогу на Лиманському напрямку. Під час одного із бойових завдань «Скіф» разом із колегами потрапив під артилерійський обстріл, внаслідок якого отримав поранення. Після двох місяців реабілітації Сергій повернувся до строю та продовжив боротьбу за незалежність рідної країни.
У квітні 2024 року підрозділ «Скіфа» передислокували на Покровський напрямок, який, за словами військовослужбовця, був одним із найважчих.
«Покровськ, на відміну від Лиману, знаходиться в низовині, тож налаштувати якісний та безперебійний зв’язок із підрозділами було проблематично. На Лиманському напрямку нам вдавалося з однієї точки покрити 10-15 кілометрів зв’язку, в той час як на Покровському не завжди вдавалося покрити зв’язком площу у п’ять кілометрів. На новому напрямку наша частина активно співпрацювала із суміжниками, що теж ускладнювало роботу зв’язківців, адже кожен новий підрозділ треба було «прив’язати» до нашого батальйону», – згадує «Скіф».
Налагоджувати зв’язок «сталевому воїну» та його побратимам доводилося під шквальним вогнем противника.
«По нас летіло все, що тільки можна (від керованих авіабомб до мінометних снарядів та FPV-дронів). На Лиманському напрямку по нас прилітало близько десяти відсотків від того, що було на Покровському», – розповідає Сергій.
Попри смертельну небезпеку, Сергію та його побратимам вдалося виконати поставлені завдання. На думку Сергія, запорукою цього стала довіра військовослужбовців один до одного.
«В моєму підпорядкуванні – семеро військовослужбовців, яким я повністю довіряю, а вони, в свою чергу, довіряють мені. На мою думку, довіра та чесність по відношенню до себе та тих, хто поряд з тобою, і є запорукою успіху», – ділиться своїм секретом молодий командир.
Не зважаючи на втому, «Скіф» не втрачає мотивації, адже на нього з перемогою чекають вдома кохана дружина Іванна та п’ятирічний син Максим, а також батьки Оксана Юріївна та Володимир Васильович.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.