«Штучне запліднення заміжньої жінки порушує подружню вірність», – волинський священник
Православна церква проти сучасних репродуктивних технологій, такі як: штучне запліднення, донорство яйцеклітин та сурогатне материнство, вбачаючи у них глибокі етичні та моральні порушення. Зокрема, там засуджують штучне запліднення незаміжньої, оскільки це призводить до народження позашлюбним союзом та позбавляє дитину можливості бути вихованою у повноцінній сім’ї. Окрім цього неприпустимим вважається також штучне запліднення заміжньої жінки, оскільки це порушує подружню вірність.
Про це на сайті Волинської єпархії Православної церкви України зазначив волинський священник Ігор-Андрес Веретка-Казмірчук.
«Православна церква підтримує гуманне ставлення до ембріона на будь-якому етапі розвитку, визнаючи його людську гідність, навіть на стадії бластоцисти (якщо немає смертельної загрози матері). Вже з давніх часів церква вважала убивством, порушенням святині життя навмисний аборт на будь-якій стадії вагітності. Таке ж ставлення поширюється і на будь-які експерименти, що передбачають руйнування людських ембріонів», – зазначив священник.
Захищаючи інтереси дитини, православні автори засуджують штучне запліднення незаміжньої. Така практика, що призводить до народження позашлюбним союзом, позбавляє дитину можливості бути вихованою у повноцінній сім’ї, що базується на відповідальній любові. Крім того, викликає етичний протест ідея «анонімного батьківства», де батьки відокремлені від будь-якої відповідальності.
«У своїй концепції церква ставить акцент на те, що ембріони, які виникають при ЕКЗ, також мають душу. Тому будь-яке втручання, яке призводить до їх знищення, вважається морально неприпустимим», – каже він.
Як зазначає волинський священник, неприпустимим вважається також штучне запліднення заміжньої жінки, оскільки це порушує подружню вірність. Основний етичний аргумент проти запліднення заснований на практиці одночасного запліднення кількох яйцеклітин, що призводить до руйнування «залишкових» ембріонів. Додає: така практика суперечить уявленню церкви про людський ембріон як носій людської гідності, оскільки знищення ембріонів розглядається як форма дітовбивства.
«Навіть в ситуації запліднення «в пробірці» однієї яйцеклітини, висока частота аномалій розвитку є причиною морального протесту. Практика донорства яйцеклітин або запліднених ембріонів також засуджується, оскільки порушує цілісність та унікальність шлюбних стосунків. Сурогатне материнство також вважається неприпустимим, оскільки порушує зв’язок між матір’ю та дитиною і може призвести до кризи ідентичності у майбутньому. Україна стає лідером у розвитку репродуктивної медицини, але це супроводжується моральними проблемами, включаючи мільйонні прибутки та сумнівні практики. Наприклад, ембріологічні лабораторії можуть здійснювати маніпуляції з ембріонами без належного контролю. Також існують випадки використання яйцеклітин без згоди донора та інші етичні порушення», – наголосив Ігор-Андрес Веретка-Казмірчук.
За його словами, генна інженерія також постає перед етичними питаннями, оскільки може призвести до непередбачуваних наслідків, таких як незважене розмноження трансгенних організмів. Невідомо, які зміни в геномі можуть відбутися, що загрожує спадковій різноманітності та стійкості до захворювань.
Розвиток наук про життя потребує уважного врахування етичних аспектів, оскільки він може мати значні наслідки для людства та навколишнього середовища. Сучасна православна думка, поєднуючи релігійні та наукові знання, наголошує на значенні біоетики та поваги до життя, щоб запобігти можливим катастрофам та зберегти гармонію між людиною та природою.
Екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ), хоча широко використовується як метод допоміжної репродукції, стає предметом глибокого розгляду в християнському світі, зокрема серед представників православної церкви. Цей метод зустрічає суттєві обґрунтовані протистояння, оскільки його сутність стосується етичних та релігійних аспектів.
У своїй концепції церква ставить акцент на те, що ембріони, які виникають при ЕКЗ, також мають душу. Тому будь-яке втручання, яке призводить до їх знищення, є морально неприпустимим. Зважаючи на це, ЕКЗ вважається порушенням природного порядку створення життя та подружньої близькості.
Проте більш прийнятим для церкви є усиновлення:
«Позиція церкви щодо ЕКЗ розглядається як обґрунтований вибір між природними та технологічними методами репродукції. Згідно з цією логікою, природні методи, такі, як усиновлення, є більш прийнятними, оскільки вони не порушують природний порядок».
Враховуючи етичні й релігійні складнощі, пов’язані з ЕКЗ, церква висловлює обґрунтовану обтічність щодо використання цього методу. Це, своєю чергою, підкреслює необхідність розробки альтернативних підходів до репродуктивної медицини, які забезпечували б повагу до життя та природних порядків створення людини.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.