Поділитись:

Новий Статут Луцької тергромади потрібен, але існуючий проєкт приймати не можна

Вівторок, 19 грудня 2023, 10:52

Для більшості мешканців міста Луцька, а також селища і сіл міської громади, слова «Статут громади» мало що скажуть. Так вже повелося у нас, що людям простіше, коли є хтось відповідальний за вирішення певних питань, і їм цими питаннями цікавитись не потрібно. Тобто, обрали міського голову і депутатів міської ради – от хай вони і займаються місцевим самоврядуванням.

Однак, час від часу виникають невдоволення, що щось місцева влада робить не так, не такі рішення ухвалює, не такі пріоритети визначає при витрачанні коштів і тому подібне. От тоді люди і починають цікавитись, а як ще можна впливати на роботу органів місцевого самоврядування. Так дехто і дізнається, що в Статуті територіальної громади прописані механізми за допомогою яких мешканці міст і сіл реально можуть диктувати владі своє бачення ситуації.

Такий Статут є і в Луцьку. Затверджений він був Луцькою міською радою ще у 2007 році. За ці 16 років багато чого змінилося: інша структура громади, адже крім міста тепер вона налічує ще й сільські населені пункти, інші суспільно-політичні умови в яких ми перебуваємо, інший досвід, адже тепер ми знаємо, які норми не працювали і що слід би змінити.

Від моменту його ухвалення і по сьогоднішній день до норм Статуту звертались не часто. Так, посадовці і депутати міської ради часто сприймали його як декларативний документ. Для функціонування органів місцевого самоврядування він не сильно був потрібен. Натомість, члени міської громади рідко ним користувались. Міська рада його не популяризувала, а самі мешканці міста не цікавились. Щоправда, були й винятки.

Так, є дві норми у діючому Статуті, які реально час від часу використовувались членами громади. Мова йде про місцеві ініціативи та громадські слухання. Автор статті знає про що говорить, бо сам неодноразово брав участь в організації цих процесів. Тож, моя думка щодо нового проєкту Статуту базується не на припущеннях, а на власному досвіді застосування інструментів прямої демократії у місті Луцьку.

Але спершу коротко нагадаю суть цих інструментів на основі норм Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з якого вони і беруть свій початок:

Місцева ініціатива (стаття 9 закону) – право членів громади ініціювати розгляд у раді будь якого питання, що належить до повноважень місцевого самоврядування. І такі питання мають бути обов’язково розглянуті на засіданні ради. Тобто, не лише міський голова і депутати можуть виносити проекти рішень на розгляд сесії ради, а й мешканці громади за певною процедурою.

Громадські слухання (стаття 13 закону) – право громади зустрічатися з депутатами та посадовими особами відповідної ради, під час яких члени громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань, що належать до повноважень місцевого самоврядування. І такі пропозиції підлягають обов’язковому розгляду ОМС. Тобто, це в першу чергу право мешканців кликати на розмову депутатів і посадовців, щоб ті розповідали і пояснювали, що і як робиться з певних питань. Але, знову ж так, це має робитись за певною процедурою.

От саме для цього і потрібен Статут громади. Адже, законодавство каже, що порядок внесення місцевої ініціативи, як і порядок організації громадських слухань визначається у Статуті. А ще є загальні збори громадян, електронні петиції і інші форми взаємодії громади і влади.

Тобто, Статут громади не декларація, а робочий документ в якому прописано порядок застосування мешканцями громади інструментів прямої демократії. Саме тому він важливий. Неякісний Статут заважає громадянам впливати на владу. Саме через це старий Статут давно потребував змін, але на це ніхто з посадовців і депутатів не звертав увагу вже дві каденції поспіль. Хоча, ряд громадських організацій вже раніше пропонували зайнятися цим питанням.

І от, зараз Луцька міська рада захотіла затвердити нову редакцію Статуту громади і в цьому їм допомагали експерти Офісу Ради Європи в Україні. Відповідний проєкт рішення оприлюднено на вебсайті ради (№ПНР-11819 від 04.12.2023). До цього цей проєкт протягом двох тижнів був розміщений для громадського обговорення на онлайн-платформі електронної демократії. Тобто, всі консультації з громадою звелися до одностороннього онлайн формату.

Ознайомившись із цим проєктом Статуту громади я вважаю, що в цій редакції його затверджувати не можна, оскільки він потребує суттєвого доопрацювання. На підтвердження своєї позиції наводжу наступні аргументи:

1. Проєкт Статуту не був винесений належним чином на публічне обговорення.

Затвердження нового Статут громади – важливе справа, яку не можна робити абияк. І дуже важливо, щоб в його напрацюванні брала участь саме громада, мешканці, які й будуть потім цим Статутом користуватися. На жаль, міська рада такого процесу не організувала.

Більше того, в законодавстві є вимога, що проекти нормативно-правових актів, які стосуються конституційних прав, свобод та обов’язків громадян в обов’язковому порядку виносяться на публічне громадське обговорення у формі публічних заходів, а не лише електронних консультацій. Це норма із Постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» від 3 листопада 2010 р. № 996.

2. Проєкт Статуту не підготовлений належним чином, адже немає усіх документів, які мають бути між собою синхронізовані.

Існує практика коли при підготовці Статутів громад, щоб не перенасичувати текстом основний документ, до нього додають додатки, які містять детальні процедури та зразки документів. Але, в кожному разі це є додатки до Статуту і це пов’язані документи.

У цьому проєкті Статуту постійно згадується про те, що окремі його норми мають бути деталізовані у Положеннях. Мова про такі положення, як: про місцеві ініціативи, про порядок подання та розгляду електронних петицій, про сприяння проведенню громадської експертизи рiшень ради та виконавчого комітету, про порядок проведення консультацій з громадськістю, про порядок участі жителів у плануванні громадських просторів, про молодіжну раду. Можна було б зрозуміти, якби ці Положення йшли додатками до Статуту, але їх нема. І не відомо, коли вони будуть.

То навіщо приймати такий Статут, який по суті нічого не регулює? Висновок робочої групи, яка працювала над цим проєктом, що такі рішення будуть прийняті згодом є маніпулятивним. Напрацюйте усі згадані Положення та разом із Статутом приймайте їх.

3. Проєкт Статуту вийшов декларативним і таким, що зменшує права членів громади. Місцева ініціатива може бути заблокована.

Візьмемо до прикладу статтю 16 проєкту Статуту, яка стосується місцевої ініціативи. Чотири абзаци, які жодним чином не пояснюють, то яким же чином члени міської громади можуть реалізувати це право. То для чого розроблявся новий Статут, якщо один із ключових інструментів прямої демократії не виписаний.

Більше того, якщо порівнювати із діючим Статутом громади, то нова стаття набагато гірша. Якщо її затвердять у такій редакції то місцеві ініціативи в Луцьку не можна буде реалізувати взагалі. (Можливо це одне і завдань?!) Чекати рішення ради про відповідне положення можна буде роками. І це недопустимо. Адже Конституція України містить норму (стаття 22), що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Тут же має місце пряме обмеження прав членів громади на застосування місцевої ініціативи.

Тож, допоки немає консенсусу, як має виглядати нова процедура місцевої ініціативи, ухвалювати новий Статут неможна. Адже наразі «місцева ініціатива» є одним із ефективних інструментів впливу громади на Луцьку міську раду. Прикладом цьому є недавні рішення ради щодо збільшення у бюджеті суми коштів для підтримки ЗСУ.

4. Положення, які йдуть додатками до Статуту містять суперечливі норми і неточності.

У проєкті Статуту містяться дві статті: ст. 15 «Загальні збори громадян за місцем проживання» та ст. 17 «Громадські слухання». В них нема жодної інформації про те, хто, коли і як може скористатися цими інструментами, просто переписано норми закону і далі знову відсилка до Положень. Законодавство і практика ж говорять, що саме у Статуті мають міститися ключові норми, а положення чи інші додатки можуть їх деталізувати і пояснювати. Тут такого нема.

Крім того, процедури описані у положеннях про проведення загальних зборів та громадських слухань є такими, які обмежують права членів громади, а самі документи містить неточності та помилки.

Загальні збори громадян за місцем проживання:

  • Неспівмірні вимоги щодо ініціювання загальних зборів, наприклад для депутатів ради, старости і жителів;
  • Нечітко описано алгоритм дій у випадку, якщо міський голова необгрунтовано не скликав загальні збори.

Громадські слухання:

  • Вживається термін «локальні громадські слухання», який не розтлумачений в документі;
  • Незрозуміло, які ще «інші відомості» слід зазначати у підписному листі і навіщо збирати надмірну кількість персональної інформації про жителів, наприклад, номери телефонів;
  • Незрозуміло чому обмежується перелік осіб з числа членів громади, які можуть брати участь у громадських слуханнях з питань локальної проблеми;
  • Незрозуміло чому ініціатива виконавчого комітету про проведення громадських слухань оформляється розпорядженням міського голови, якщо це колегіальний орган, який приймає власні рішення;
  • Не визначено, які дії ініціативної групи, якщо міський голова необгрунтовано не видав розпорядження про проведення громадських слухань;
  • Не визначено мінімальну квоту ініціативної групи у складі організаційного комітету та хто саме від міської ради відповідає за організацію громадських слухань;
  • Недоцільно проводити обрання головуючого та секретаря громадських слухань, краще щоб цих осіб визначав організаційний комітет з підготовки громадських слухань;
  • В документі зазначено, що рішення/пропозиції громадських слухань «можуть бути винесені на розгляд ради або виконкому», але це суперечить вимогам Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», де зазначено, що такі пропозиції «підлягають обов’язковому розгляду органами місцевого самоврядування».

5. В цьому проєкті Статуту є ряд помилок та суперечностей, що говорить про те, що документ не опрацьований, як слід.

Як приклад, наведу декілька з них:

- У документі постійно вживаються два різні терміни для позначення одного і того самого, а саме «члени територіальної громади» та «жителі територіальної громади». В той же час, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» терміну «жителі територіальної громади» не містить, а лише «жителі населених пунктів». (стаття 8 та інші статті проєкту Статуту);

- Вживається термін «селище», хоча станом на грудень 2023 року у складі Луцької міської громади немає такого населеного пункту, а є селище міського типу Рокині. Статус селища воно отримає лише 26 січня 2024 року з набуттям чинності Закону України «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України»;

- Вжито термін «система органів місцевого самоврядування», який не передбачений у законодавстві. Також не зрозуміло чому до цього переліку включені старости (стаття 30 проєкту Статуту);

- У додатках вживаються різні терміни, які не є однаковими за змістом і можуть по різному трактуватись, як от: «домашні адреси», «адреси реєстрації місця проживання», «місце постійного проживання» (додатки до Статуту);

- У додатках вимоги до підписних листів і форми підписних листів не збігаються.

6. Також у цьому проєкті Статуту не враховано ряд важливих норм, які повинні бути відповідно до законодавства та практики місцевого самоврядування:

- Не згадано про публічні слухання з питань бюджету, або ж «бюджетні слухання», практика проведення яких була у Луцькій громаді в попередні роки і які були важливим механізмом залучення громадськості до бюджетного процесу, що передбачено Наказом Мінфіну «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо механізмів участі громадськості у бюджетному процесі на місцевому рівні» №94 від 03.03.2020 (стаття 22 проєкту Статуту);

- В переліку механізмів доступу до публічної інформації не зазначено про обов’язок міської ради оприлюднювати публічну інформацію на офіційному вебсайті ради та забезпечувати доступ до засідань колегіальних органів влади, що вимагається Законом України «Про доступ до публічної інформації» (стаття 29 проєкту Статуту);

- Згадується офіційний сайт Луцької міської ради, але жодного разу не зазначено доменну адресу, за якою розташовується цей ресурс. Таким чином незрозуміло який сайт є саме офіційним вебсайтом. Такі рішення потрібні згідно рекомендацій Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (стаття 33 проєкту Статуту);

- У Статуті має бути чітко закріплено право членів громади на вільний доступ до засідань ради, постійних комісій та виконкому та зазначено ситуації і процедури за яких таке право може бути обмежене (стаття 33 проєкту Статуту);

- У Статуті мають бути визначені строки проведення звітів голови та депутатів. Щодо депутатів то така вимога є в Законі України «Про статус депутатів місцевих рад (стаття 43 проєкту Статуту).

Як бачите, недосконалостей у цьому документі чимало. Вони є як технічні, так і грунтовні. Але, саме головне, що міська рада так і не знає думку активних лучан про цей проєкт.

Саме тому слід продовжити термін доопрацювання проєкту Статуту, зробити цей процес більш публічним та створити умови для залучення до нього більшої кількості членів громади.

Михайло Шелеп, мешканець міста Луцька

Надрукувати
мітки:
коментарів