Поділитись:

Як на Волині родина посадовиці міськради «нагодувала» комунальні установи на понад 10 мільйонів (фото)

Субота, 25 листопада 2023, 18:51

У Рожищі спеціалістка фінансового відділу міськради «адмініструє» бізнес сина і чоловіка, які постачають продукти харчування в комунальні заклади, а також мами, яка імітує конкуренцію на тендерах. Так родичі посадовиці за кілька років «нагодували» бюджетні установи на понад 10 мільйонів гривень. 

Чому постачальниками продуктів для рожищенських установ часто обирають членів родини головної спеціалістки фінвідділу, – з’ясував Центр журналістських розслідувань «Сила правди».

Маючи зв’язки у міськраді ,заробили понад 10 мільйонів гривень

У жовтні 2023-го «Сила правди» писала про недешеві закупівлі яєць волинськими бюджетними закладами. Одним із його фігурантів був підприємець Нікіта Марчук з Рожища, у якого у вересні два місцевих ліцеї придбали курячі яйця по 6 гривень за штуку, коли їхня ринкова ціна становила 4,8 гривень.

Рожищенський підприємець привернув увагу журналістів «Сили правди», бо, виявилося, що на рахунку 20-річного Нікіти вже понад 600 укладених договорів на постачання харчів для бюджетних установ міста.

Підприємцем Нікіта Марчук зареєструвався у грудні 2020-го, за кілька днів до свого повноліття, а менше, ніж за місяць, вже уклав першу угоду. Тоді контракт на постачання курятини на 112 тисяч гривень Марчук підписав із Рожищенським ліцеєм №4, з яким відтоді зав’язалася постійна співпраця.

З січня 2020-го по 6 листопада 2023-го року, за даними системи публічних закупівель «Prozorro»,Нікіта уклав 668 угод із сімома бюджетними установами Рожища на понад 13 мільйонів гривень. 93% цих закупівель були неконкурентними, тобто за прямими договорами, однак траплялися і відкриті торги.

У комунальні установи Марчук здебільшого постачав м’ясо, молоко та вершки, вершкове масло, рибу, борошно та крупи.

Згідно з інформацією порталу використання публічних коштів, за два роки Нікіта Марчук отримав проплат від комунальних підприємств і установ на 7 мільйонів гривень, не враховуючи надходжень від Рожищенської багатопрофільної лікарні.

Аналіз постачальницької діяльності Нікіти показав, що він не єдиний підприємець Марчук у Рожищі. Часто контракти на постачання продуктів харчування у ті ж комунальні установи укладає його тато Віталій Марчук. Документація за 2021 рік, подана Нікітою на тендери, показує, що вони не просто спільно ведуть підприємницьку діяльність, а й використовують один і той же транспорт, технологічне обладнання, склади та приміщення магазину.

Крім того, тато і син почергово орендують один в одного майно. У тендерній документації Віталій зазначений водієм у підприємливого сина Нікіти.

Віталій Марчук став підприємцем у 2006 році, проте договори на постачання товарів в бюджетні заклади з’явилися в системі публічних закупівель «Prozorro» з 2018-го.

Згідно з ними, станом на 6 листопада 2023 року, Марчук-старший підписав 104 договори, що майже в 6 разів менше, ніж син Нікіта за значно коротший час. Втім, і Віталій, і Нікіта постачали товари в одні й ті ж комунальні заклади.

Загалом Віталій Марчук за 6 років отримав контрактів від бюджетних установ на понад 3 мільйони гривень, без врахування надходжень від Гуманітарного відділу Рожищенської міської ради та Рожищенської багатопрофільної лікарні.

Проте, поєднує ФОПів-Марчуків із бюджетними структурами Рожища не тільки підприємницька діяльність, а й родинні зв’язки з працівницею фінансового відділу міської ради. Річ у тім, що дружина Віталія і мама Нікіти Ірина Марчук працює бухгалтером у Рожищенській міськраді, якій підпорядковуються кілька структур, з якими й укладали контракти її син та чоловік.

З 2020 року Ірина Марчук обіймає посаду головної спеціалістки фінвідділу Рожищенської міської ради. До того, з 2016-го, вона була головною спеціалісткою бюджетного відділу управління фінансів Рожищенської районної державної адміністрації.

Посадовиця також спробувала себе у бізнесі. Підприємицею Ірина Марчук реєструвалася двічі: вперше – у жовтні 2020-го, припинивши діяльність у грудні того ж року, вдруге – у липні 2022 року, знявшись з реєстрації у серпні. Однак, за даними «Prozorro», договори на постачання продуктів з кількома рожищенськими комунальними закладами Ірина Марчук укладала упродовж 2020-2021 років.

За даними «Prozorro», загалом з Іриною Марчук всього за кілька місяців уклали 26 договорів на понад 400 тисяч гривень. Перший датується жовтнем 2020-го. Тоді Територіальний центр соціального обслуговування Рожищенської міської ради замовив у неї мороженої риби, м’яса, яєць, овочів на 30 тисяч гривень.

Угоди Ірина Марчук укладала і з відділом освіти та молоді Рожищенської районної державної адміністрації, у якій до цього працювала, та гуманітарним відділом Рожищенської міської ради, вже будучи бухгалтеркою міськради.

Один номер телефону для чотирьох підприємців і сумнівна конкуренція на тендерах

Кажуть, диявол криється в деталях. Так сталося і у випадку з сімейним підрядом Марчуків. Виявилося, що номер телефону, який Ірина Марчук вказала під час реєстрації підприємцем, водночас належить ще трьом ФОПам: синові Нікіті Марчуку, мамі Аллі Трофімчук та свекрусі Любові Марчук.

Цей же номер регулярно з’являється у профайлі підприємця Віталія Марчука у системі публічних закупівель.

Тобто фактично Ірина Марчук відповідала на дзвінки від контрагентів чотирьох підприємців. Цікаво, що таке адміністрування родинного бізнесу, схоже, не заважало жінці виконувати посадові обов’язки в бухгалтерії міськради і навпаки.

Щоправда, ні мама Ірини Марчук Алла Трофімчук, ні її свекруха Любов Марчук, які також спробували себе в підприємницькій діяльності, не досягли успіхів в публічних закупівлях. Алла Трофімчук у 2021-му чотири рази брала участь у тендерах від гуманітарного відділу Рожищенської міської ради, імітуючи конкурентку власного внука Нікіти Марчука.

У тендері на закупівлю мороженої риби на 371 тисячу гривень Алла Трофімчук та Нікіта Марчук були єдиними учасниками. Тобто фактично два підприємці, які мають спільний телефонний номер у реєстраційних даних та пов’язані між собою сімейними зв’язками, конкурували між собою. Онук виявився більш спритним і переміг, запропонувавши нижчу ціну.

За місяць після підписання договору гуманітарний відділ Рожищенської міськради та підприємець Нікіта Марчук внесли зміни, які стосувалися покращення якості товару без збільшення суми закупівлі. Ще через два місяці у договір внесли чергові зміни, які суперечили попереднім, адже за ними ціна на товар збільшилася, нібито через коливання вартості риби на ринку.

Більше ніж за рік закупівлю вирішили перевірити аудитори і виявили три порушення: тендерна документація не відповідає вимогам, оприлюднення інформації про закупівлю відбулося пізніше, ніж цього вимагає законодавство та у договір було внесено зміни, що не передбачені законом. Аудитори зобов’язали установу усунути порушення, притягнувши уповноважену за закупівлю особу до дисциплінарної відповідальності.

У закупівлі на понад 400 тисяч гривень вершкового масла онук Нікіта Марчук та бабуся Алла Трофімчук також були єдиними учасниками тендеру. Проте напартачили з документами. В результаті, обидві пропозиції відхилили і тендер не відбувся.

Конкурувала Алла Трофімчук з онуком ще і в закупівлі курятини. У ній Марчук переміг, однак договір з ним гуманітарний відділ Рожищенської міськради так і не підписав. Річ у тім, що ще одна учасниця тендеру Ірина Матвійчук подала вимогу щодо відхилення пропозиції Нікіти, оскільки знайшла у його тендерній документації порушення. Зокрема, договір оренди автомобіля у його тата Віталія Марчука, який також є підприємцем, був нотаріально не завіреним, а в копії договору про оренду іншого транспортного засобу, як повідомляє підприємиця, підпис орендодавця був фальшивим і відрізнявся у договорі та акті прийому. Як наслідок, вимогу задовільнили, а перемога дісталася скаржниці.

У закупівлі на 2500 кілограмів вершкового масла за понад 400 тисяч гривень на тендер подалося троє учасників: Нікіта Марчук, Алла Трофімчук та Ірина Матвійчук. Саме вона згодом висунула вимогу скасувати рішення про визначення переможця. Підприємиця вказала замовнику на невідповідність поданої документації і родинні зв’язки між Нікітою Марчуком та Аллою Трофімчук.

Державна аудиторська служба України промоніторила закупівлю і також виявила порушення. Як наслідок, з підприємцем Нікітою Марчуком, який переміг у тендері, розірвали договір.

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» поспілкувався з юристкою гуманітарного відділу Рожищенської міської ради Оксаною Матишнюк щодо цих закупівель.

— Чи було вам відомо про те, що це онук та бабуся є суперниками у закупівлі? запитуємо.

Ну, ні, звичайно. Учасника я перевіряю згідно Єдиного державного реєстру юридичних освіт, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Якщо у двох юридичних осіб один кінцевий бенефіціарний власник, тоді видно пов’язаність. А тут їх немає.

І, згідно Закону України «Про публічні закупівлі», статті першої, де йдеться про визначення пов’язаності осіб, ці дві особи не можуть бути пов’язані. Про їхні родинні зв’язки, мені здається, в якихось закупівлях у зауваженнях в електронній системі це може і писали. Тоді я про це і дізналася, але вони не є пов’язаними особами в розумінні закону.

— У державному реєстрі під час відкриття ФОПа в обох вказано один і той же номер телефону.

Адреси реєстрації точно різні були, я пам’ятаю. Телефони не звіряла.

— Після моніторингу закупівель ми помітили, що гуманітарний відділ доволі лояльний до підприємця, тому що неодноразово вносилися зміни у договір щодо збільшення вартості на товар, або на визначену попередньо суму постачалася менша кількість продукції. Чому так відбувається?

Неправильно ви розумієте ситуацію. Останні роки працюємо в дуже складних умовах. Ми плануємо одну суму закупівлі, одну кількість, а потім то карантин, то війна, то діти повиїжджали. І об’єм постачання не вивозиться, і тому в кінці року ми знімаємо гроші, бо за рік не могли вивести. У 2021 році школи ходили на карантин, потреба ж планувалася за 2019-й і 2020-й роки. У 2022-му взагалі сталася війна – полетіли всі договори. У 2023-му році вже в нас більш-менш стабільна ситуація.

А ціна в нас піднімалася тільки за умови, якщо були підтверджуючі документи і коли було коливання ціни товару на ринку. Ніхто за межами дозволу законодавства цього не робив. І однаково ми ставимося до всіх контрагентів, з якими ми співпрацюємо.

— Чи могла на ці закупівлі впливати мама підприємця Нікіти Ірина Марчук, яка є головною спеціалісткою у фінансовому відділі Рожищенської міської ради? І чи було вам про це відомо?

Я тільки почула це від вас. Я не знаю, як вона могла впливати. Коли я моніторила, то бачила, що і терцентр, і лікарня наша з ним укладали договори, тобто це не якась виключна ситуація.

Загалом за шість років таким чином сімейство Марчуків «нагодувало» місцеві бюджетні структури на понад 10 мільйонів гривень. За цей час географія покупців так і не вийшла за межі Рожища. За виключенням одного контракту, який Віталій Марчук уклав з управлінням освіти Нововолинської міської ради.

«Ви хочете, щоб я голову попелом посипала?»: що кажуть про вибір перевіреного постачальника бюджетники

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» звернувся до керівників рожищенських бюджетних закладів, які укладали договори із сім’єю підприємців Марчуків, аби з’ясувати, у який спосіб вони обирали цих постачальників та чи було їм відомо про сімейні зв’язки зі спеціалісткою фінвідділу.

Фінансовий відділ Рожищенської міської ради у грудні 2022-го уклав із Нікітою Марчуком дві угоди з різницею у кілька днів на загальну суму 777 гривень. Спершу у підприємця купили мішки для сміття, а вдруге – мийні засоби.

За словами безпосередньої начальниці Ірини Марчук, керівниці відділу Ірини Попової, купівля сміттєвих пакетів і миючих засобів була нагальною потребою міськради, проте надто дрібною, щоб закупівлею могли зацікавитись оптовики.

«Якби ми брали великими партіями, то так, зрозуміло, що хтось був би зацікавлений з нами працювати, а так… Так само, як купувати один засіб для миття скла чи мило у туалет. Я вважаю, що той, хто працює на опт, з нами працювати не буде», – пояснила Попова.

Про те, що підприємець Нікіта є сином її підлеглої, начальниця відділу, каже, знала, однак конфлікту інтересів у цьому не бачить.

«Що ви хочете від мене? Щоб я зараз голову попелом посипала? Я не вбачаю у цьому злосного правопорушення. Якщо підлягає якійсь кримінальній відповідальності, будь ласка, – роздувайте», – емоційно відреагувала посадовиця.

Директор Рожищенської багатопрофільної лікарні Віктор Редзій, з яким Марчуки уклали найбільшу кількість договорів, задоволений співпрацею.

«Ми маємо досвід співпраці в минулому, позаминулому році – вони тендер виграли. В принципі, претензій до них, до якості їхньої продукції і до того, як вони працюють, я не маю. Навіть у плані благодійної допомоги по харчуванню військових, які у нас перебувають на лікуванні, вони нам дуже допомагають.

У тендері основне питання вибору переможця, зазвичай, у вартості. На жаль, не завжди вартість відповідає якості. Ми мали гіркі приклади, коли вигравала фірма, яка постачала нам продукцію, через яку ми мусили розривати договір. Основний продукт харчування: крупи, борошно і олія не відповідали своєму якісному показнику», – відповідає очільник лікарні.

Більш-менш нормальні ціни, якісна продукція та доставка у потрібне місце – це, за словами заступниці начальниці Комунальної установи «Територіальний центр соціального обслуговування» Рожищенської міської ради Наталії Шварцкоп, критерії, за якими підприємців Марчуків обрала структура у постачальники харчів.

«У Марчука ціни більш-менш підходять. Основне те, що село Навіз, де у нас знаходиться відділення стаціонарного догляду, відносно далеко. Він туди доставляє продукти, і до шкіл. Тобто коли везе харчі у школи і садочки, разом довозить і нам. Наприклад, молоко і хліб, які ми мусимо отримувати декілька разів на тиждень. Більше так ніхто не захотів доставляти. Продукти якісні, на всі продукти є всі відповідні сертифікати, документи, все вчасно і свіже», – зазначила Наталія Шварцкоп.

А на запитання про зв’язки підприємця з бухгалтеркою фінвідділу Шварцкоп каже: «Прізвище ніби одне і те саме, але я там не виясняла».

Про те, що у Марчуків дешевші ціни, ніж у інших підприємців, що впливає на вибір, говорить і директор Рожищенського ліцею №1 Мирослав Максимюк. Зокрема, він зауважує й те, що підприємці, які пропонують свої послуги постачання харчів у Рожищі, не так і багато.

«Скажу так, були інші постачальники, в яких ціни відрізнялися від Марчука. В Марчука вони були дешевші. Інших постачальників, крім Матвійчук і Марчук, не було. Тобто ми прямо самі вирішуємо, з ким ми укладаємо договори. Якби сума була б за 200 чи за 300 тисяч, то публікували б на «Prozorro».

Луцькі постачальники до нас заходити не хочуть, бо доставка товару сюди для них невигідна. Тому у нас є два постачальники. Раніше був Матвійчук, але чогось вже не є ним», – коментує Максимюк.

Рожищенський міський голова Вячеслав Поліщук також не вбачає у такій співпраці жодного конфлікту інтересів.

Перш за все, через систему «Prozorro» будь-хто з підприємців може брати участь, наскільки я розумію. Якщо є порушення в закупівлях, то, звичайно, тоді виявляються і вказуються ті всі процеси. По конфлікту інтересів я не готовий сказати, бо Ірина Марчук, ну, не є напряму підприємцем, який станом на сьогодні взаємодіє зі структурами. Я не вбачаю в тому процесі ніяких моментів. Якби це було напряму укладено – ну, так, про якусь складову можна було сказати. Коли закупівля відбувається через систему «Prozorro», чоловік працює підприємцем, чи будь-ким іншим, я не вбачаю в тому ніяких проблем.

Справа в тому, що більшість цих закупівель неконкурентні, а договори підписувалися конкретно з цим підприємцем.

Хай тут дають висновки інші компетентні органи. Ну, прямої складової конфлікту інтересів там немає. Якби це були виступи і виділення коштів, ініціювання цих процесів, то я згоден. А в цій ситуації, ну, я не вбачаю якийсь прямий зв'язок із конфліктом інтересів.

Крім цього, фінвідділ, де працює Ірина Марчук, купував у ФОПа Нікіти Марчука миючі засоби та поліетиленові пакети.

Ну, не готовий вам сказати. Будемо говорити так, гуманітарний відділ має свою бухгалтерію, фінансовий відділ має свою, міська рада – свою. Сьогодні кожен керівник на своєму місці несе свою відповідальність, – резюмує Рожищенський міський голова.

Експерт з публічних закупівель, виконавчий директор Центру громадського моніторингу та досліджень Юрій Кузько каже, що з правової точки довести незаконні дії у цих угодах складно, оскільки Ірина Марчук не є відповідальною особою за закупівлі.

«Якщо орієнтуватися тільки на Закон України «Про публічні закупівлі», то довести якусь неправомірність дій складно, оскільки ця бухгалтерка не є уповноваженою особою. Тобто це просто працівник у державній структурі, і, теоретично, така особа не мала би впливати на рішення уповноваженої особи щодо того, з ким укладати договір, на яку суму, чи проводити тендер, чи визнавати переможцем цю, або іншу особу. Тобто, загалом не мала, але як воно в реальності могло бути, ми не знаємо», – розповідає Кузько.

За словами Юрія Кузька, відреагувати на те, що онук та бабуся одночасно були учасниками, навіть конкурували між собою у деяких закупівлях, мав би Антимонопольний комітет України. Щоправда, орган рідко ініціює такі перевірки сам, зазвичай робить це у відповідь на звернення.

«Більшість цих випадків за зверненнями, наприклад, тих же громадських організацій, які зафіксували факт імовірної рідні. Тоді Антимонопольний комітет може розглянути конкретно вже цей запит. Він може дізнатися набагато більше, ніж ми бачимо у «Prozorro»: орган дати запит, наприклад, на те ж ТП Прозору, дати інформацію, з яких, наприклад, IP-адресів оприлюднювалася, ну, скажімо, завантажувалася тендерна пропозиція одного чи іншого учасника. Він може більш детальніше проаналізувати самі документи: чи вони не схожі, чи немає якихось однакових помилок в них, дефектів сканування, наприклад, ідентичних. Це може бути, але потрібно доводити», – пояснює експерт з публічних закупівель.

Кузько каже, що родинні зв’язки не завжди мають під собою змову. Щоправда, один контактний телефон на декількох ФОПів у державному реєстрі якраз може бути одним із фактів цього. У випадку, якби такий факт було доведено, обох учасників чекало б покарання – включення у так званий чорний список і неможливість укладати договори впродовж трьох років.

Як інформує Юрій Кузько, згідно з постановою Кабміну №1178 Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (пункт 7, підпункт 7), замовник зобов’язаний відхилити тендерні пропозиції учасника, який є пов’язаною особою з іншими учасниками тендеру чи уповноваженою особою.

«З одного боку, замовники зобов'язані відхилити тендерні пропозиції, якщо учасники є пов'язаними між собою особами, незалежно, чи вдасться їм цю інформацію знайти, чи ні. З іншого, я згоден, що знайти і довести факт пов'язаності замовникам, мабуть, непросто, оскільки значна частина реєстрів довгий час була закрита. Крім того, це не їх профіль, вони не є розслідувачами. Тому в більшості випадків це відбувається доволі форматно: замовник наче не пов'язаний, ну, й добре. Але, якщо брати законодавство, замовники зобов'язані, абсолютно точно, відхиляти пропозиції пов'язаних між собою осіб», – пояснює експерт.

Щоправда, ні адміністративної, ні кримінальної відповідальності замовник, який не прослідкував зв’язок між учасниками та не відхилив їх тендерні пропозиції, нести не буде, оскільки законодавство цього не передбачає. Лише репутаційні ризики. Однак після залученості аудиторів і проведення моніторингу уповноважена особа може бути притягнута до адмінвідповідальності – штраф від 25 тисяч 500 гривень.

«Ви не там риєте, дорогенькі», Марчуки про зв'язки в міськраді

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» звернувся до фігурантів розслідування за коментарями.

Поспілкуватися із Нікітою Марчуком і отримати відповіді на запитання щодо його підприємницької діяльності «Силі правди» так і не вдалося. Оскільки в реєстраційних даних підприємця вказаний телефон його мами і жодних інших контактних даних в мережі Нікіти немає, єдиним способом зв’язатися з Марчуком стала його особиста сторінці в Instagram. Однак, відповіді на повідомлення від підприємця «Сили правди» так і не отримала.

Віталій Марчук, не розуміє, як із його діяльністю пов’язана дружина, що працює у фінвідідлі міськради, адже, стверджує, вона не лобіює його інтересів. А укладання договорів тільки із місцевими структурами пов’язане із проживанням у Рожищі.

— Ваша дружина працює у фінвідділіРожищенської міської ради, а ви та ваш син укладали договори зі структурами, які підпорядковуються міськраді,зауважуємо.

— По-перше, моя дружина не є начальником фінвідділу і не є розпорядником коштів міської ради, розумієте? Вона просто спеціаліст і ніяк лобіювати цього не може.Ви спочатку розберіться, як це все працює.

Розумієте, це може зробити кожен підприємець. Скажімо так, якась установа хоче щось закупити,вона публікує все в «Prozorro» – потім підписуємо договір. А до чого тут дружина, я взагалі не знаю.Для чого тут «приплітати» оце все?

Всі договори пов'язані саме з Рожищем і з цими структурами, які перебувають у підпорядкуванні міської ради?

— Я проживаю у Рожищі і веду свою підприємницьку діяльність на території громади. Я ж не їжджу в Луцьк, наприклад, чи ще кудись. У кожного робота своя. Є купа підприємців, які мають справу з цими структурами,починаючи торфом, закінчуючи закупівлею світла.Чого саме я, ви мені скажіть?

— Як тоді ви дізнаєтеся про ці закупівлі, якщо більшість контрактів це прямі договори?

— Тобто, прямі договори?

— Без оголошення тендеру.

— Ну, як без тендеру? Бачите, ви не розібрались в системі і починаєте розкручувати.Спочатку розберіться в законодавстві про закупівлю, а тоді починайте це. Розумієте, все висвітлено в «Prozorro».Наміри цих структур, які закупляють, завжди з'являються там.Слідкуйте – будете бачити.

У розмові Віталій Марчук, зокрема, пригадав нещодавній матеріал «Сили правди» про закупівлю яєць волинськими бюджетними структурами, у якому фігурував його син Нікіта Марчук. Підприємець вирішив пояснити дещо вищу вартість товару.

— Візьміть логістику, порахуйте солярку, податки, які я щорічно, офіційно відкрито сплачую. Ви не прийшли, наприклад, в магазин, купили в одному місці і доставили – це треба розвести по всьому району, по всьому ОТГ.

І є такий нюанс, ну, це закон у нас такий… Тендер на закупівлю проводиться раз у рік. І розумієте, є такий фактор, як сезонність: літом воно коштує, наприклад, 3-4 гривні, а зимою, в грудні, – 5-6. І от, в мене були тендера, де вигравав я по одній ціні, а за місяць вартість йшла вверх, я мусив брати на себе відповідальність і везти в мінус, бо підписав договір, – роз’яснює він.

Очільниця сімейного підряду підприємців-Марчуків головна спеціалістка фінансового відділу Рожищенської міської ради Ірина Марчук бажання спілкуватися з журналістами «Сили правди» і відповідати на незручні запитання теж не мала.

Я не даю інформації. Чесно, там все нормально, повірте мені. Ви не там риєте, дорогенькі.

Чому більшість структур міської ради, у якій ви працюєте, зокрема, фінансовий, гуманітарний відділи укладали велику кількість угод із вашим чоловіком і сином?

— Воно з цим не пов’язане. У кожного своя робота: у мене тут робота, у хлопців там. Це не пов'язано, це давно вже у нас.

Відповіді на інші запитання, що виникли у ході розслідування, Ірина Марчук не надала. Зокрема, про те, чому в реєстраційних даних підприємців Віталія і Нікіта Марчуків та Алли Трофімчук вказаний її номер телефону, з чим пов’язана дворазова реєстрація фізичною особою-підприємцем самої пані Ірини і чому вона так поспішно припиняла підприємницьку діяльність.

Я не надаю інформації, вибачте. Трохи зайнята… До побачення. Вистачить. І не робіть тут кіна мені, дорогенькі, бо я також знайду на вас управу, – пригрозила посадовиця.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів