Вчені знайшли білок, який може впливати на старіння

Середа, 08 листопада 2023, 03:32

Вчені ідентифікували білок, який може впливати на процес старіння та регулювання тривалості життя живого організму. 

Про це повідомляє Medical Xpress із посиланням на дослідження, опубліковане у науковому журналі Neuron, – пише УП. Життя.

Науковці з Вашингтонського університету у своєму експерименті спиралися на такі фактори старіння, як імунні реакції, дисбаланс між виробленням форм активного кисню та антиоксидантів і порушення сну.

У попередніх дослідженнях вчені визначили ген SLPI як той, що має високу регуляцію в мозкових оболонках старих мишей. Він також присутній в усіх ссавців.

SLPI є подібним до гена IM33 у дрозофіл, на яких науковці й проводили експеримент.

«Одночасно, натхненний іншими результатами нашої лабораторії, які свідчать про те, що цитокіни (білки, які підтримують імунну систему і допомагають керувати процесами запалення в організмі – ред.) можуть формувати поведінку тварин, я використовував мух для скринінгу всіх імунних ефекторів, які можуть модулювати поведінку мух, і виявив, що IM33 є модулятором сну», – розповідає співавтор дослідження Вангчао Сюй.

Вчені знищили ген IM33 в імунних клітинах дрозофіл. Це призвело до підвищення рівня активних форм кисню і зміни складу мікробіому в кишківнику.

Внаслідок цього почався окиснювальний стрес – нездатність клітини впоратися зі збільшенням виділення активних форм кисню та запобігти пошкодженню структур клітини.

Також вчені побачили ознаки дисбактеріозу та порушення сну. В сукупності ці фактори скоротили життя дрозофіл.

«Це дослідження є підтвердженням концепції, яке демонструє, що еволюційно консервативна імунна молекула може слугувати месенджером, передаючи інформацію між мозком і кишківником для регулювання різних рівнів старіння і контролю тривалості життя. Ця функція виходить за рамки її імунної ролі та ще більше посилює внесок нейроімунної взаємодії в старіння», – каже Сюй.

Це дослідження має сприяти кращому розумінню нейронних та генетичних основ старіння і подальшому вивченню ролі генів IM33 та SLPI.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: