Скільки чоловіків сховалися у волинських університетах від мобілізації

Підсумки вступної кампанії 2023 року свідчать, що українські заклади вищої освіти (ЗВО) продовжують масово використовувати для уникнення мобілізації. Якщо минулого року можливістю отримати легальну відстрочку від мобілізації скористалися близько 85 тис. чоловіків призовного віку, то цього року йдеться уже приблизно про 110 тис.

Про це йдеться в дослідженні NGL.media.

Відкриті дані свідчать, що частка чоловіків серед студентів-першокурсників платної форми навчання у 2023 році зросла загалом до 70 %, а їхній середній вік збільшився до 27 років. Найбільш разюче зростання кількості студентів-чоловіків помітне у вікових категоріях 30+ і 40+.

 

«Причини такого гендерного і вікового дисбалансу очевидні – як і минулого року статус студента гарантує відстрочку від мобілізації у період воєнного стану. Попри те, що середня вартість року навчання в українських ЗВО зросла до 23,7 тис. грн, умови вступу на контракт залишились спрощеними – на деякі спеціальності достатньо було простої співбесіди чи мотиваційного листа», – зазначають дослідники.

Є ще одна причина – додатковий дохід освітніх закладів. Виходячи з середньої вартості навчання і кількості вступників, цього року українські ЗВО отримали понад 2,6 млрд грн лише за рахунок чоловіків далеко не студентського віку. Минулого року такий додатковий дохід склав 1,7 млрд грн.

Абсолютним лідером став харківський Український державний університет залізничного транспорту, де кількість чоловіків-контрактників першого року навчання, порівняно з довоєнним 2021 роком, зросла у 20 разів.

Що стосується волинських вишів, то ситуація в обох державних університетах має таку ж тенденцію.

Так, у Луцькому національному технічному університеті кількість чоловіків-студентів у 2023 році, порівняно із 2021 роком, збільшилася у 6,6 раза.

 

 

 

У Волинському національному університеті кількість чоловіків-студентів у 2023 році, порівняно із 2021 роком, збільшилася у 2,4 раза.

 

 

 

В уряді не бачать жодної проблеми у тому, що університети практично безконтрольно збільшують кількість контрактників, єдиною умовою для вступу яких є лише готовність платити.

Певні обмеження у кількості студентів-платників все ж існують, але у довоєнний період навіть найпопулярніші університети використовували не більше 20 % своєї квоти. Тому різке зростання контрактників у 2022-2023 рр. загалом вписується у закладені понад 15 років тому нормативи, хоч не можна виключити, що окремі ЗВО уже перевищили їх.

Щоб унеможливити зловживання, достатньо було б просто зменшити існуючі квоти на платну форму навчання до прийнятних розмірів, а також запровадити для контрактників бодай мінімальний відбір через тестування чи іспити. Проте з квітня 2023 року, коли став зрозумілим масовий характер використання вищої освіти з метою уникнення мобілізації, Міністерство освіти так нічого і не зробило.

Натомість з’явилися ініціативи від політиків, які не могли не звернути уваги на цю ситуацію. Наразі у Верховній Раді зареєстровані чотири законопроєкти, проте усі вони пропонують боротися з проблемою шляхом обмеження прав самих потенційних студентів – попри те, що і в мирні часи до університетів щороку вступали кілька тисяч українців «нестудентського віку». Тепер їм це можуть заборонити.

Нагадаємо: у 2022 році кількість вступників-чоловіків зросла у 10, а то й 20 разів. Оскільки більшість таких вступали саме на платну форму, то доходи закладів освіти також зросли.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• В Україні можуть мобілізувати окремих студентів
• Студентам 30+ можуть залишити відстрочку від мобілізації
• Відстрочка від мобілізації: чи має на неї право студент, який наразі здобуває другу освіту