В оборонному комітеті розповіли про посилення мобілізації та зниження призовного віку

Сергій Рахманін – народний депутат та член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони і розвідки – наголосив, що посилення мобілізації – це складне питання. 

Ця війна вже має всі характеристики так званої війни на виснаження, – розповів він в інтерв'ю Українській правді. 

«Війна на виснаження – це завжди війна ресурсів. І один із найважливіших ресурсів – мобілізаційний. Коли планувалася велика наступальна операція (яка і зараз триває), то, починаючи з листопада і приблизно по квітень–травень мобілізаційні плани суттєво збільшувалися. Зараз, наскільки я розумію, додаткова потреба в ресурсах знадобиться і через втрати особового складу (через загиблих, поранених під час бойових дій) і, можливо, через необхідність формувати нові з'єднання, нові бригади», – зазначив Рахманін. 

Також він розповів, що донедавна громадяни, яким не виповнилося 28 років і які не служили в ЗСУ, не могли бути мобілізованими. Військові наполягали на тому, що їм необхідний цей мобілізаційний ресурс, відтак просили знизити планку. Проте президент досі не підписав цей закон. 

«По-перше, це (зменшення призовного віку – УП) – достатньо чутлива річ і, можливо, президент зважає на суспільні настрої (є родини, які переймаються, щоб їхні діти не потрапили до армії, не потрапили на фронт). Другий момент – прагматичний. Є дуже грубий розрахунок: щоб одна людина воювала, 10 людей мають працювати в тилу. У нас зараз, на жаль, достатньо серйозна нестача кваліфікованих кадрів. І третій момент: у нас демографічна ситуація була сумною і до повномасштабного вторгнення, і зараз вона, м'яко кажучи, не поліпшується (і через міграцію, і через війну). Відповідно, щоб крім мобілізаційного мати ще й демографічний ресурс, щоб населення різко не скорочувалося, на це теж треба зважати», – пояснив нардеп. 

Молодих на війні вимагає певна характеристика бою, – наголосив Рахманін: 

«Наприклад, штурмові дії, коли особовий склад викидається за 8-10 кілометрів від лінії бойового зіткнення і далі іде, тягнучи на собі десятки кілограмів: зброю, боєкомплекти, харчування, бронежилети. Вони долають пішки цю відстань і практично без паузи починають штурмові дії. Якщо людині, умовно кажучи, 55 чи 57, це для нього достатньо важке випробування». 

До того ж, це війна й технологій. Потрібно розуміти, як працюють БпЛА, різні комп'ютерні програми тощо. 

«Ще одна дуже важлива обставина, про яку не слід забувати: військові (насамперед ТЦК) не мають чіткого уявлення про стан мобілізаційного ресурсу. У нас є система "Оберіг" – електронний реєстр військовозобов'язаних і призовників. Насправді – це база даних, яка бралася з паперової документації і вручну вбивалася в реєстри, але чіткої картинки вона не дає. У нас були випадки, коли людина, яка значилась десь у Дрогобичі, за цей час встигла попрацювати в Чернівцях, Києві, виїхала в Польщу, повернулася, воює і вже навіть могла загинути, а їй приходять повістки за місцем проживання з вимогою з'явитися в ТЦК», – розповів представник оборонного комітету. 

З його слів, чітко порахувати людей, які мають стояти на обліку і теоретично підлягають потенційно мобілізації, ТЦК не можуть. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

• В оборонному комітеті пропонують мобілізовувати людей на підприємства ВПК
• Як ФОП може отримати відстрочку від мобілізації: умови
• В Україні запрацює «є-Бронювання» військовозобов'язаних