Луцьк 250 років тому: яким він був (фото)
Сучасну людину важко уявити без ґаджетів. З їх допомогою можна зробити безліч світлин. Віддавна ж будь-яке зображення давалося куди більшими зусиллями. Робота художників коштувала доволі дорого, та і обʼєкти до написання вони обирали відповідно до замовлень або ж власних, часами доволі субʼєктивних вподобань. У цьому й цінність найперших іконографічних зображень українських міст.
Львів потрапив до щасливого переліку міст, зображених на картах фламандського графіка Франца Хоґенберґа (1535–1590) та інженера-фортифікатора Ауреліо Пассаротті
Атлас «Civitates Orbis Terrarum» («Міста Земної Кулі») був виданий впродовж 1592-1618 рр. Ґеоргом Брауном. Луцьку пощастило менше, – пише ІА «Волинські новини».
Ауреліо Пассаротті. Панорама Львова. 1617-1618 рр.Утім в середині XVIII ст. в обителі луцьких отців-тринітаріїв (нині це приміщення військового госпіталю на вул. Лесі Українки), зʼявилася дивовижної краси ікона. Її автором, найімовірніше, був чернець того ж таки ордену, австрієць Ян (Йоган) Прехтль.
Ікона із зображенням святого Каєтана (Ігнатія) Театинського містить чіткі та неймовірно красиві види Старого Луцька: костели Св. Трійці, Петра і Павла, Луцький Верхній замок із високим куполом домонгольської церкви Івана Богослова, частина укріплень Окольного замку.
Святий Каєтан ТеатинськийНайдетальніше на іконі виписаний Монастир тринітаріїв, розташований праворуч від постаті святого. Над містом літають двоє янголят, осипаючи Луцьк колоссям. У цьому художник, вочевидь, утілив символи родючості та добробуту. Нині художнє полотно зберігається у фондах Волинського краєзнавчого музею.
На іконі видніються обриси міста в межах замків – Верхнього й Окольного. А як щодо питомо міста? Міста, яке наприкінці XV ст. отримало право на самоврядування за нормами німецької маґдебургії. Його забудову з камʼяницями й вузькими вуличками і міщанами вперше вдається простежити на полотні авторства польського художника Казимира Войняковського (1771-1812). Він зобразив продовження Ринкового майдану – вулицю Ринкову в 1797 р. Нині це відтинок вулиці Драгоманова від перетину з Кафедральною у бік аптеки-музею.
Віддавна тут мешкали ремісники-шевці, неподалік розташовувалися церква святого Миколая – покровителя луцьких міщан, а також цеховий храм шевців (Івана Хрестителя). Який вигляд мала ця територія після низки нищівних міських пожеж – бачимо на картині.
Тож перші іконографічні зображення обох частин Луцька походять із другої половини XVIII ст. Вони привідкривають таємниці міської минувшини, показують рідне місто у небачених ракурсах.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
