Поділитись:

Експорт в ЄС на прикладі волинського бізнесу

Четвер, 23 лютого 2017, 14:00

Щоб експортувати товари в ЄС, українським підприємствам треба дотримуватися технічних регламентів та мати відповідну сертифікацію.

У головному управлінні статистики у Волинській області надали інформацію про те, які підприємства Луцька та району найбільше експортували товари в ЄС. Дані надіслали за перше півріччя минулого року. Підприємство, що лідирує у Луцьку з експорту в Європу – це АТ "СКФ-Україна". На другому місці – ТОВ "Агротехніка", на третьому – ПАТ "Спільне українсько-словацьке підприємство", далі у списку – ТОВ "Агрико" та інші. У Луцькому районі першу позицію з експорту в ЄС зайняло ТОВ "Кромберг енд Шуберт Україна", далі у списку – "Модерн-Експо", на третьому місці – ТОВ "Вілія Трейд", на четвертій позиції – ПАТ "Волиньхолдінг".

За інформацією видання "Конкурент", за 9 місяців 2016 року підприємства з Волинської області експортували товарів до Європейського Союзу на загальну суму 353,3 млн доларів. Це на 2,5 % більше, ніж за аналогічний період 2015 року.

Найбільше продукції постачає волинський бізнес до Німеччини, Польщі, Нідерландів, Італії та Австрії. Майже 50 % всього експорту з Волинської області прямує до Німеччини. На другому місці – Польща. Туди у 2016 році відправили товарів на 88 млн доларів, або майже 25 % всього обсягу експорту. Також успішно експортували товари з Волині в Нідерланди, Італію та Австрію.

Не так давно в Україні був ухвалений Закон "Про технічні регламенти та оцінку відповідності". Відповідно до закону, технічні регламенти – це нормативно-правові акти, обов'язкові до виконання, які встановлюють вимоги до безпеки нехарчової продукції.

За даними аналітиків Інформаційної кампанії "Сильніші разом!", існує близько 50 українських техрегламентів, а відповідно до додатка ІІІ до Угоди про асоціацію, в Україні ще маємо імплементувати техрегламенти на більш ніж два десятки видів нехарчової продукції.

Українці, які хочуть експортувати товари в ЄС, повинні отримати відповідні сертифікати на території Європейського Союзу. Тобто випробувань товарів лише в Україні для експорту недостатньо.

За даними аналітиків "Сильніші разом!", це може бути вирішено тоді, коли буде підписана угода про оцінку відповідності та прийняття промислової продукції (Agreement on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Products, далі – АСАА). АСАА передбачає гармонізацію технічних регламентів, стандартів і процедур оцінки відповідності країн, що бажають створити спільний ринок з ЄС, до законодавства ЄС в певних сферах з подальшим взаємним визнанням сертифікатів відповідності і результатів випробувань.

За даними аналітиків Інформаційної кампанії "Сильніші разом!", підприємець, який хоче експортувати в ЄС, може отримати інформацію на європейському ресурсі Export Helpdesk. Там є розписана інформація про те, що потрібно для експорту. Також можна знайти конкретний код продукції, яку збираєтесь експортувати. На ресурсі можна отримати доступ до всіх вимог ЄС, які треба виконати для експорту. Окрім того, на сайті є інформація про перелік стандартів, регламентів, які необхідно виконати, і вказані норми оподаткування ПДВ для кожної країни.

Також підприємцям, які хочуть експортувати в ЄС, варто почитати книгу Олега Мирошніченка "Базовий посібник з інтернаціоналізації бізнесу та виходи на ринки Європейського Союзу". Завантажити посібник можна онлайн тут.

Успішний приклад експорту товарів "СКФ Україна" в ЄС

У Луцьку є успішне підприємство "СКФ Україна", що виготовляє роликові конічні підшипники та компоненти підшипників. Ці товари продають в Європейському Союзі. Товари європейської якості акціонерного товариства "СКФ Україна" використовують всесвітньо відомі торгові марки "Volkswagen", "MAN", "Volvo", "Меritor", " Isuzu", "Hino" та інші. З 1998 року АТ "СКФ Україна" входить до складу корпорації SKF. Головний офіс SKF розташований у Гетеборзі (Швеція), має свої підприємства в 29 країнах світу.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: ЯК У ЛУЦЬКУ ВИГОТОВЛЯЮТЬ ПІДШИПНИКИ

Раніше на місці діяльності "СКФ Україна" був державний підшипниковий завод. Згодом був трансформований із державної форми власності в акціонерну.

З 1998 року компанія SKF офіційно була зареєстрована, як власник підприємства.

Але ще до 16 лютого 2007 року назва зберігалася, як ВАТ "Луцький підшипниковий завод". Зараз на підприємстві у Луцьку працює 1 365 чоловік.

Генеральний директор АТ "СКФ Україна" Володимир Цибульський розповів, що продукція, виготовлена у Луцьку, відповідає всім європейським вимогам стандартів якості. Всі товари експортують до країн Європейського Союзу. Щороку об'єми продукції експорту в ЄС зростають. У 2016 році доля продукції експорту в ЄС (луцького виробництва) становила майже 87 %. У 2015 році – 84 % загальної структури. У 2017 план зростання обсягів експорту – ще на 20 %.

"Зараз ми найбільше товарів постачаємо у Німеччину. Тому що Німеччина – лідер автомобільного виробництва. Загалом експорт за 2016 рік становить 96,4 %, включаючи країни ЄС, Японію та США", – сказав Володимир Цибульський.

Володимир Цибульський розповів, що в Україні було 3 підшипникові заводи: у Вінниці, Харкові, Луцьку. А найкраще працює і розвивається саме завод з іноземними інвестиціями, тобто СКФ Україна.

"Іноземний інвестор прийшов тільки в Луцьк. Ми тоді в кінці 90 років зуміли переконати групу SKF, що ми можемо бути для них цікавими. Ми за цей період збільшили виробництво (більше ніж в 40 раз виросли в об'ємах виробництва). Вінницького державного підшипникового заводу вже нема, ліквідувався. Харківський завод працює, але в порівнянні з цим заводом у нас в 7 разів вища продуктивність випуску продукції на одного працівника. Нас свого часу викупила компанія-іноземний інвестор. На нашому прикладі дуже видно, які переваги від приходу іноземних інвесторів", – сказав він.

"От у нас ті, хто не розбирається в економіці, кричать, що треба все націоналізувати, відібрати, не розуміють, що можна націоналізувати, але при цьому втратити ринок збуту. Дуже важливо те, що маркетинговий супровід головної компанії, як, наприклад, в нас – це величезна перевага", – додав він.

Володимир Цибульський зазначив, що такий закон, який був ухвалений в Україні, "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" діє в любій країні світу і повинен бути. Справа тільки в тому, наскільки технічні регламенти України визнаються в інших країнах?

"У зв'язку з тим, що ми є частиною SKF, наша продукція – це стандартна продукція світової відомої компанії SKF, яка в галузі виробництва підшипників є законодавцем стандартів і продукція виготовляється за технічною документацією групи СКФ", – зазначив він.

Володимир Цибульський сказав, що жодної складності в отриманні сертифікатів ЄС нема. Сертифікати для експорту в ЄС можна отримати в міжнародних компаніях. В "СКФ Україна" отримували сертифікати від таких відомих компаній як "LIoyd's Register" та DNV-GL. Але варто зауважити, що це досить витратно в часі й грошах.

"Для того, щоб експортувати продукцію в Європу, треба сертифікувати всі необхідні системи менеджменту. Система менеджменту якості – це обов'язково. В нас є спеціальна сертифікація для автомобільної промисловості ISO/ TS 16 949. Окрім того, обов'язково мають бути сертифіковані такі системи, як ISO 14001 (щодо навколишнього середовища), OHSAS 18 000 (культура виробництва, охорона праці, здоров'я працівників). В нас є ще один сертифікат, якого в Україні майже ні в кого немає – це ISO 50001 – енергетичний менеджмент. Він доводить, що компанія ефективно використовує енергетичні ресурси і знижує викиди вуглекислого газу в атмосферу", – сказав він.

Впроваджена на заводі система забезпечення якості у виробництві, відповідно до вимог ISO/TS 16949:2002, гарантує дотримання вимог технологічних процедур на усіх етапах виробництва: від закупівлі матеріалів до відвантаження готової продукції споживачеві.

Володимир Цибульський розповів, щоб сертифікувати систему менеджменту, їм треба було витратити два роки. На отримання сертифікатів якості ЄС може піти різна сума грошей та часу. Адже сертифікати й вимоги різні.

Іграшки, що виготовляють біля Луцька, вже продають в ЄС

ТОВ "Тигрес" – один з найбільших дистриб'юторів та виробників в Україні пластмасових, м'яких іграшок, дитячої постільної білизни та одягу. Товари виготовляють у селі Липини, що біля Луцька.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: ЯК НА ВОЛИНІ СТВОРЮЮТЬ ДИТЯЧІ ІГРАШКИ (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Директор ТОВ "Тигрес" Сергій Венгрін зазначив, що експортують іграшки в країни ЄС через польського партнера "Wader". Далі "Wader" експортує іграшки в 60 країн світу.

"50 % від всього виробництва продаємо на експорт, з них 30 % – ЄС; 20 % – країни Євразійського економічного співтовариства (ЄврАзЕС). Оскільки продукція ТМ "Тигрес" вже завоювала український ринок і є відомою кожній українській родині, тому подальший план – завойовувати світові ринки для того, щоб приносити радість дітям всього світу, а також представляти Україну, як країну надійного виробника та стабільного добросовісного партнера", – зазначив він.

З його слів, всі дитячі товари (іграшки) для виходу на європейські ринки повинні відповідати європейському стандарту EN 71, який встановлює вимоги безпеки для іграшок. Дотримання стандарту є юридично обов'язковим для всіх іграшок, що продаються в Європейському Союзі. Детальну інформацію щодо цього стандарту можна знайти на офіційному сайті міжнародної лабораторії Intertek www.intertek.com/toys/eu-toy-directive

Він зазначив, що весь асортимент готової продукції ТМ " Тигрес" успішно пройшов комплексні тестування в міжнародній лабораторії компанії "Інтертек" в Гонконзі на перевірку хімічних, механічних та фізичних властивостей. Усі випробування відбувались відповідно до стандартів та директив:

  • EN71-1: 2014 – перевірка механічних та фізичних властивостей
  • EN71-2 : 2011 + A1 : 2014 – тест на займистість
  • EN71-3 : 2013 + A1:2014 - тест на міграцію елементів
  • REACH (EC) № 1907/2006, додаток XVII стаття 23 & поправка No. 2016/217 - вимоги до вмісту кадмію
  • REACH (EC) № 1907/2006, додаток XVII статті 51 & 52 & поправки № 552/2009 – перевірка на вміст фталатів
  • REACH (EC) № 1907/2006 & поправка (EU) № 1272/2013 додаток XVII стаття 50 - тест на вміст поліциклічних ароматичних вуглеводнів
  • EU директива комісії 2014/81/EU додаток С про внесення змін до доповнення II директиви 2009/48/EC щодо безпечності іграшок – тест на вміст бісфенолу А, що мігрував
  • EU директива комісії 2014/79/EU додаток С про внесення змін до доповнення директиви 2009/48/EC – тест на безпеку продукції.

Що необхідно знати фірмам, які хочуть експортувати товари в ЄС?

Бізнес-консультант, автор "Базового посібника з інтернаціоналізації бізнесу та виходу на ринки ЄС" Олег Мирошніченко зауважує, щоб отримати сертифікацію в ЄС, треба туди їхати. Наприклад, там можна отримати право наносити значок CE – conformité européenne (від франц. – європейська відповідність) для промислових товарів. Експерт зауважує, що якщо цю позначку нанести на продукцію, що не підпадає під CE – conformité européenne, тоді можна отримати дуже великий штраф.

Олег Мирошніченко наголошує, що Китай, Бразилія, Чилі та багато інших країн експортують в ЄС товари на тих самих умовах, як і Україна.

"У них теж немає можливості пройти в себе сертифікацію для експорту в ЄС. Вони їздять в ЄС, щоб отримати там сертифікацію. І не треба на цьому драматизувати. Хочеш отримати сертифікацію в ЄС – їдь і плати", – зазначив він.

Також експерт додає, що сертифікати є обов'язкові та добровільні. Добровільні – це ті, що "йдуть" на додачу до обов'язкових.

Олег Мирошніченко наголошує, щоб легально сертифікувати товар на території Європейського Союзу, треба виконати всі обов'язкові вимоги. Тема складна, для кожного товару можуть бути додаткові вимоги.

"Якщо товар відповідає якості CE – conformité européenne, то це ще не означає що роздрібна мережа буде готова ставити їх на полиці. Тому що у різних мереж можуть бути власні стандарти та схеми сертифікації. Наприклад, асоціації роздрібних торгівців у Великобританії, Німеччині, Франції розробляють свої стандарти. Треба виконувати додатково їхні стандарти", – зазначив він.

Також Олег Мирошніченко розповів про те, які труднощі можуть виникнути у компаній, які ще не експортували в ЄС, але хочуть потрапити на цей ринок.

Наприклад, вони не знають, як знайти партнера, або шукають – і ніхто їм не відповідає, тому що вони виглядають недостатньо привабливими для європейських партнерів. Вони не розуміють ринку, які там тенденції, яким вимогам їм треба відповідати. Також експерт наголосив, що в компанії повинна бути людина, або кілька чоловік, на яких покладена функція експортного менеджера.

Олег Мирошніченко наголошує, що представникам бізнесу обов'язково треба знати англійську мову. І має бути англомовна версія сайту, каталогу.

"Незнання англійської мови – це колосальний бар'єр. Тоді люди наче відрізані стіною. На перекладачів покладатися – це досить незручно. Коли людина знає англійську мову – це перевагу одразу дає", – сказав він.

Також важливо мати можливість їздити на міжнародні виставки, презентувати каталоги продукції різними мовами.

"От, наприклад, є в людини знайомий у Франції, і він каже: "Ти можеш допомогти мені експортувати?" А він відповідає: "Надішли каталог!" А в компанії немає каталогу, або є, але російською мовою. Якщо хочете експортувати у Францію, каталог повинен бути французькою мовою", – сказав Олег Мирошніченко.

Також експерт додає, що треба обов'язково мати візу, щоб у будь-який момент приїхати на переговори. Тоді людина може вільно планувати свій час.

Наприклад, якщо представник бізнесу спілкується з колегою з ЄС телефоном, а йому кажуть, щоб зустрітися наступного тижня. А у відповідь чують, що немає візи, то це додаткова перешкода.

"Коли ти починаєш ментально навантажувати співрозмовників, вони це не люблять. Тому що ніхто не любить зайвих клопотів", – зазначив Олег Мирошніченко.

Експерт наголошує, що обов'язково треба дотримуватись національного законодавства тим, хто планує експортувати.

"Якщо ти хочеш знайти серйозну західну компанію, то велика ймовірність, що вони будуть перевіряти, яка в тебе репутація, чи ти людям платиш офіційну зарплату чи в конвертах, чи сплачені податки, чи не було проблем з правоохоронними органами? Дехто думає, що це, як на базарі, зустрілись і за вартістю домовились про продаж. Якщо серйозні партнери, в них перевірки дуже серйозні", – зазначив Олег Мирошніченко.

Автор: Мая Голуб

Надрукувати
мітки:
коментарів