Екс-гравець «Волині»: про обіцянки Палиці, ультиматуми і борги перед футболістами

Екс-півзахисник Волині В'ячеслав Шарпар розповів про фінансову ситуацію в луцької Волині і свій перехід в казахстанський Атирау.

"Власник "Волині" не бачив сенсу виплачувати величезні суми заради 12 очок. І я його десь розумію, бо суми накручені. Думаю, у нього є гроші заплатити, але він вирішив не робити цього, пішов на принцип.кенгоерпка", - коментує ситуацію зі зняттям 12 очок з ФК "Волинь" через невиконання фінансових зобов'язань перед гравцями Шарпар виданню Football.ua.

Текст інтерв'ю поданий без доповнень та скорочень у перекладі з російської:

- Черговий відхід з Волині, цього разу - заради Атирау. Наскільки важко вам дався цей крок?

- Мені він дався не важко. Чекав до останнього, чи знімуть з Волині очки. Як тільки рішення винесли, я перестав бачити сенс залишатися в Луцьку. Залишився б в клубі - мотивація була б на нулі.

- Ключовий фактор - зняття очок, чи все ж незрозуміла фінансова ситуація?

- Важливо і те, і інше. Дивіться: власник "Волині" не бачив сенсу виплачувати величезні суми заради 12 очок. І я його десь розумію, бо суми накручені. Думаю, у нього є гроші заплатити, але він вирішив не робити цього, пішов на принцип.

- Що ви маєте на увазі, говорячи про те, що суми - накручені?

- Клуб винен був людям одні суми, але футболісти виграли судові справи і таке поняття, як "за моральну шкоду" помножили ці суми в разів пять. Я не розумію, чому власник Волині не питає з керівництва клубу, як вони допустили подібне. Адже спочатку можна було всі ці суми заплатити футболістам. Наскільки я знаю, цифри там були не такі вже й великі. Зараз же постраждали нинішні гравці команди, тренери, а головне - наші вболівальники. Спочатку сезону нам поставили завдання потрапити в п'ятірку, і я думаю, у нас були хороші шанси закінчити чемпіонат у зоні єврокубків: було два очки відриву і календар кращий, ніж у Ворскли, адже ми вже зіграли двічі з самою Полтавою, і з Шахтарем.

- До останнього часу, поки ви перебували в Луцьку, що говорили і обіцяли футболістам? Як поводився Віталій Кварцяний?

- Кварцяний спочатку вірив, що до зняття очок не дійде. Говорив нам, що розмовляв з власником клубу, який запевнив його, що все буде в порядку, і щоб ми не переживали. Але час минав, і ми бачили, що нічого не відбувається. Наприклад, нам були пообіцяв гарну преміальні за п'яте місце після першого кола і за підсумками чемпіонату - конкретно за виконану задачу. Цих грошей ми не отримали. А тепер - дивишся в таблицю, де ми вже дев'яті, і розумієш, що всі зусилля були марні.

- Була якась розмова, що футболісти, які бажають вийти з клубу, можуть спокійно розірвати контракти і піти?

- У тому-то й річ, що без проблем піти з Волині не виходить. Кварцяний хотів зберегти склад і готовий був зробити для цього все, що від нього залежить. Але його в клубі взагалі відгородили від фінансів. Він займається тільки командою, плюс, може вирішувати кадрові питання: потрібен футболіст йому чи ні. Максимум, що він міг - вирішувати якісь нюанси, але серйозні фінансові питання вирішують в клубі зовсім інші люди. Тому я, наприклад, домовився, якщо це можна так назвати, от як: я пробачив клубу всі борги, а це більше, ніж півмільйона гривень, і тільки взамін на це мені дали статус вільного агента. По-іншому мені піти не вдалося б.

- Тобто, це був ультиматум з боку керівників клубу?

- Виключно ультимативна форма спілкування. Коли я йшов, то казав це всім людям клубі, і тепер, користуючись нагодою, хочу сказати це публічно, щоб почув і Ігор Палиця: якщо раптом на мене, моє прізвище, по зарплаті гроші все ж будуть виділені, то я хочу, щоб всю цю суму перевели на рахунок дитячого будинку в Луцьку або в Рівному, де я живу, допомогли цією сумою дітям. Я не до кінця вірю, що ці гроші не підуть в іншу сторону і не осядуть в чийсь кишені. Таке моя прохання через пресу.

- Клуб буде існувати і грати у другій частині сезону, і, відтак, всі готові залишитися чи серед футболістів був чемоданний настрій?

- У хлопців, ясна річ, не найкращий психологічний стан: розраховували на одне, а тепер ... Але було зібрання клубу, на якому Кварцяний передав слова Палиці про те, що гравці продовжать отримувати всі прописані в контрактах суми в повному обсязі до літа. Ну, ясна річ, що про преміальні за п'яте місце вже не йдеться, адже команда тепер дев'ята. Але, думаю, якщо у когось із хлопців будуть гідні пропозиції - будуть розмовляти з керівництвом про розрив контракту.

- Ви розривали контракт саме заради Атирау, або навіть якби не було стовідсоткового варіанту, то все одно не залишилися б в Луцьку?

- Якби не було варіанту з Атирау, то я не розривав б контракт - довелося б дограти до літа у складі Волині.

- Атирау для вас - це просто більш вигідне фінансова пропозиція, якийсь новий виклик? Думаєте такий перехід піде на користь вашій кар'єрі?

- Я думаю, що такий перехід не зашкодить моїй кар'єрі. Нормальний варіант. Я знав, знав, на що іду.Что стосується питання грошей - так, хочеться якоїсь фінансової стабільності. Розумієте, у мене її не було в Україні протягом вже двох з половиною років. Був у "Говерлі" в оренді, в "Металісті" - ні там, ні там гроші не віддали, суджуся з обома клубами. А сенс, якщо Федерація футболу тільки відстрочки робить, а гроші ніхто повертати і не збирається. Наприклад, я виграв суд, і "Говерла" повинна була закрити борг переді мною до першого жовтня 2015 року. Це вже два роки минуло, як вони мені винні гроші. При чому, я пішов назустріч Олександру Шуфричу: зустрівся з ним, пішов на поступки, підписав мирну угоду. Домовилися вписати в договір пеню за несвоєчасну виплату: 100 доларів за кожен день прострочення. Ось, з першого жовтня щодня борг "Говерли" збільшується. Але все це, виходить, віртуальні гроші - їх мені ніхто не виплатив, і ніхто ужгородський клуб не примушує це робити. Федерація тільки відстрочки видає. В українському футболі все зараз вкрай важко. У мене там одні суди. Втомився, не хочеться більше судитися. Тому з "Волинню" розірвав контракт, погоджуючись з умовами клубу. Хоча міг почекати десять днів - якби не заплатили за цей час покладене, написав би папір, пішов би вільному агентом, і знову - суд. Але клуб-то рідний, було багато і доброго. Так що вирішив піти на поступки. Тепер переживаю тільки про те, щоб мною зароблені гроші пішли куди треба, і люди в клубі виконали моє прохання.

- Які перші враження від роботи в новому клубі?

- Все відмінно, хлопці добре прийняли, непоганий колектив. Особливо допомагає адаптуватися в новій команді Вова Аржанов. Ми з ним грали в "Арсеналі", думаю, легко знайдемо спільну мову на полі. Правда, команда ще повністю не сформована. Чекаємо ще нових футболістів. Поки у нас лише чотири легіонери, ще чотири буде. Попереду ще два збори, а чемпіонат стартує 12 березня. Завдання в новому сезоні: зона єврокубків. Для цього потрібно потрапити до першої шістки, а там вже дивитимемося, на що ми здатні.