Поділитись:

"Я – людина компромісу": яскраві вислови міського голови Миколи Романюка

П'ятниця, 03 лютого 2017, 18:50

Луцького міського голови Миколи Романюка не стало... Така сумна звістка розлетілася містом сьогодні та сколихнула рідних, близьких, друзів та усіх, хто його знав.

Як відомо, цього тижня Микола Ярославович потрапив у лікарню. Згодом рідні міського голови Луцька підтвердили інформацію про його госпіталізацію, заявивши про його важкий стан. У п'ятницю, 3 лютого, Микола Романюк відійшов у вічність...

Сайт новин Луцька "Конкурент" пригадав яскраві цитати очільника міста за час керівництва містом.

* * *

"Я не є конфліктною людиною, я – людина компромісу. Компроміс має бути вигідним для міста. Не для себе, не для якогось депутата, не для фракції, а для лучан. Я такий компроміс стараюся знаходити. Якщо є в мене ідея, я стараюся переконати, що вона потрібна для лучан. Знаходимо компроміс: часом не за одну розмову, не за дві, не за три" ("Конкурент", 26 серпня 2016 року)

* * *

"А як для міського голови, то кращий подарунок – це те, що День міста, День Незалежності ми зустріли разом з лучанами. Непогані досягнення, які сьогодні є в різних сферах міського життя – це і є подарунок" ("Конкурент", 26 серпня 2016 року)

* * *

"Я пам'ятаю все – і день, і годину, коли ми з майбутньою дружиною Марією познайомились. Це було 11 вересня 1977 року. Тоді я був першокурсником Львівського лісотехнічного інституту. Для нас організували похід до театру опери і балету. Ще в антракті я звернув увагу на дівчину, яка вчилась на одному зі мною курсі, тільки в іншій групі. А коли з театру поверталися в гуртожиток, то, пригадую, було прохолодно, і це стало, по суті, приводом для нашого знайомства. Я зняв свого піджака і запропонував Марії. Вона не відмовилась. Ми з дружиною цей день, до речі, завжди згадуємо як день нас двох. Ми навіть подарунками обмінюємось. Цей день, здається, навіть більш значимий, ніж саме весілля" ("Таблоїд Волині", серпень 2016 року)

* * *

"Часом задумуюся: за що вона мене так довго терпить? І відчуваю провину перед нею, гріх за те, що мало уваги приділяв їй. Я вдячний дружині за допомогу, підтримку, розуміння, чисто жіноче співчуття. Є такий вислів: "Найкращий друг – це дружина". Так можу сказати і я. А ще, і це без перебільшення, завдяки дружині я досяг у житті того, що маю. Через постійну зайнятість, особливо, як був призначений на посаду голови обласної держадміністрації, ми навіть мало бачились. Бувало, по два-три дні лише телефоном спілкувались. І вже дружина звикла чути фразу: "Марійцю, почекай". "Я вже чекаю більше тридцяти років і зрозуміла, що це в тобі не лікується", – відповідає вона на ці слова. Я вдячний Богові за таку дружину, яку люблю, ціную, шаную, поважаю. Я цього не приховував і не приховую" ("Таблоїд Волині", серпень 2016 року)

* * *

"Вже й не пам'ятаю, коли мав повноцінний вихідний. Коли ж випадає можливість, то спокутую гріхи перед своїми рідними. Завинив, бо не приділяв їм належної уваги, коли працював у комсомолі, облвиконкомі, банку, облдержадміністрації. Тому неділю визнав днем сім'ї. Разом із синами даємо можливість нашим жінкам відпочити й щось смачне готуємо" (Луцька міська рада, 14 червня 2012 року)

* * *

"Кажуть, що Романюк бере хабарі світильниками. Я кажу: хабарів не беру, а світильники давайте. Щодо того чи важко, у першу чергу говорю з тими, про яких "Коментарі" написали, що вони на мене "впливають". Почав із Цибульського – директора СКФ. Він показав приклад. А взагалі, багато хто сам зголошується. Той же Палиця прийшов і запитав: "Що я можу зробити для міста?". В результаті – матимемо освітлений парк. Єремеєв із Івахівим зголосилися купити світильники для вулиці Лесі Українки. Є й інший випадок. Підприємець каже: "Миколо Ярославовичу, я куплю десяток ліхтарів". Немає проблем. Через пару днів прийшов і каже: "Я ж ліхтарі купую, то ви рішення виконкому щодо перевезень змініть". Я коли це почув, сказав, аби Ковпак (директор "Луцьксвітла" – авт.) негайно повернув гроші" (Відомості, 26 травня 2011 року)

* * *

"Ми створимо фракцію "Микола". А що? У нас чотири Миколи, і я  – п'ятий. Миколу Собуцького зробимо головою фракції" ("Конкурент", 30 червня 2016 року)

* * *

"Я скажу чесно, що я дуже задоволений роботою своєї команди. Перш за все, кожен із заступників приніс щось нове в ті напрямки, які він очолює. Тому що кожен курує новий для себе напрямок. І єдине, що б я хотів сказати, – це тільки слова вдячності. Безперечно, є зауваження, є дискусійні моменти, є ситуації, які ми не виносимо за межі цього кабінету, суперечки між заступниками щодо бачення певної проблеми. Але ми завжди виходимо до людей єдиною командою. Хотів би добре слово сказати і про секретаря міської ради Юлію Вусенко, хоча вона й не є у виконавчому органі. Але вона також у міру можливого зуміла знайти контакти, компроміс і налагодити співпрацю з депутатськими фракціями, допомагає в цьому і мені" (Волинський інформаційний портал, 6 грудня 2016 року)

* * *

"Я думаю, що найбільш перспективне, найбільш красиве місце в Луцьку буде біля замку. Якщо ми ще заберемо ринок, хоча б оцю ліву сторону, зробимо праву гарно (бо всю ми її не заберемо – я реально дивлюсь на речі): з сувенірними лавками, але і м'ясо й ковбасу можна буде купити всередині, так, як "Бесарабка" у центрі Києва. Далі, біля Стиру, завершили роботи, виклали каменем. Парк – поруч, замок, старовина. От у цьому місці гарно жити" (Волинський інформаційний портал, 6 грудня 2016 року)

* * *

"Взагалі, хто б не приїжджав до Луцька, кажуть: "У вас інші люди". У нас люди йдуть і, перепрошую, папірця не кинуть на вулиці. З цього теж культура починається. У нас люди не курять на зупинці. Не завжди, безперечно, є різне. У нас у жодному барі чи ресторані не побачиш, щоб хтось закурив. Не у всіх так" (Волинський інформаційний портал, 6 грудня 2016 року)

Надрукувати
мітки:
коментарів