І війна не налякала: як волинські суди карали п'яних водіїв у 2022-му

Ні війна, ні високі штрафи не налякали волинян, які практикують їзду «під градусом». Принаймні такі висновки зробив Центр журналістських розслідувань «Сила правди» на основі дослідження майже чотирьох тисяч постанов загальних місцевих судів винесених протягом 2022 року у справах за 130 статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Разом з тим відсоток покараних за таке порушення у порівнянні з попередніми роками суттєво зріс. З чим це пов’язано – далі у матеріалі «Сили правди».

Високі штрафи і боротьба за тверезість під час війни

На початку 2021 року вступили в дію нові стягнення за нетверезе водіння. Зокрема, за вперше вчинене порушення штраф зріс з 10 200 до 17 000 гривень, за повторне впродовж року – до 34 000 гривень і позбавлення права сідати за кермо на три роки, а ті, хто попадається втретє, повинні сплатити 51 000 гривень штрафу і забути про кермо на 10 років.

З початком великої війни у Волинській області, як і по всій Україні, ввели комендантську годину, яка в тому числі забороняла пересування громадян вулицями в темну пору доби, спершу з 22-ї вечора до 7-ї ранку, а згодом з 23-ї до 6-ї. Нині комендантська година все ще діє з опівночі до 5-ї ранку. 

На четвертий день ворожого вторгнення, 28 лютого 2022 року, голова Волинської обласної військової адміністрації Юрій Погуляйко своїм наказом заборонив продаж алкоголю. Оскільки алкогольний бізнес – це також робочі місця і податки до бюджету, а на території області є підприємства, які займаються його виготовленням, заборона тривала недовго, до 17 березня. 

Наприкінці березня голова Волинської обласної військової адміністрації Юрій Погуляйко видав нове розпорядження, яке стосувалося нетверезих водіїв. Він дозволив вилучати в них автомобілі й передавати їх Збройним силам України та іншим підрозділам сил оборони. 

Та, схоже, жодна з цих заборон і обмежень не зупинила любителів сідати за кермо «під градусом».

 

У 2022-му загальні місцеві суди Волині винесли 3,5 тисячі постанов у справах про нетверезе водіння. Майже стільки ж було, наприклад, у мирному 2020-му. 

Крім того, 7,8% покараних за нетверезе водіння впродовж 2022 року, це ті, хто не вчиться на помилках і попався повторно. 

Але є й добра новина. Загальний відсоток тих, кому у суді не вдалося викрутитися, суттєво зріс. Якщо у 2020-му штраф або арешт і позбавлення водійських прав спіткало менш ніж 70% порушників, то минулого 2022-го відповідати за нетверезе водіння довелося майже 84% затриманих.

Ймовірно, причиною такої статистики стали зміни в законодавстві, якими зокрема виключили можливість передавати порушників на поруки трудовим колективам, застосовувати до них такий захід впливу як усне попередження, а також збільшили строки притягнення винних до відповідальності з трьох місяців від складання протоколу до одного року.

Які суди найчастіше карали порушників

Минулоріч найбільше справ за 130 статтею Кодексу про адміністративні правопорушення розглянув Луцький міськрайонний суд. У цій категорії справ він виніс 951 постанову. 

На другій сходинці – Любомльський районний суд – 271 постанова, а третя позиція – у Ковельського міськрайонного суду – 248 постанов. Найрідше виносили постанови у справах нетверезих водіїв Локачинський районний суд – 73, Шацький районний суд – 76 і Старовижівський районний суд – 108. Звісно, що не усі вони стосувалися порушень зафіксованих впродовж 2022-го, окремі могли «перекочувати» з попереднього, коронавірусного року. А деякі такі справи судам довелося розглядати вже у 2023-му, тож вони навпаки могли не потрапити в статистику.

До речі, найчастіше карали порушників штрафом або арештом з тимчасовим позбавленням водійських прав саме судді Луцького міськрайонного суду. Понад 93% усіх винесених протягом 2022 року постанов стосуються застосування вищеописаного стягнення. Друге місце за невідворотністю покарання у Ратнівського районного суду – трохи більш як 89%, а «бронза» – у Маневицького районного суду – 87%. 

Найменше постанов про покарання нетверезих водіїв відносно загальної кількості винесли районні суди у Камені-Каширському – 67,3%, Локачах – 68,5% і Турійську – 72,4%.

Двоє з цих судів виявилися водночас найбільш лояльними до нетверезих водіїв, бо відсоток закритих справ з трактуванням про відсутність правопорушення у них також найбільший: Локачинський районний суд – 28,8%, Камінь-Каширський – 24,5%. Наздоганяє їх за цим показником і Володимир-Волинський міський суд – 17,6% від усіх постанов закриті «у зв’язку з відсутністю правопорушення». 

До слова, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну на Волинь станом на вересень 2022 року з гарячих точок переїхало 15 служителів Феміди. Можливо, це також вплинуло на результати роботи загальних місцевих судів. 

ТОП-5 суддів, які найчастіше карали нетверезих водіїв

Суха статистика говорить про те, що одразу троє суддів стовідсотково покарали водіїв, на яких поліція склала протокол за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Це Галина Адамчук з Горохівського районного суду, Ірина Логвинюк з Ковельського міськрайонного суду та Наталія Стрілець з Шацького районного суду. Щоправда, вони винесли всього по 1-3 постанови у цій категорії справ. Тож можна вважати розділили перше місце в рейтингу принципових.

«Срібло» – у судді Луцького міськрайонного суду Людмили Присяжнюк: 98,4% із 61 розглянутої справи завершилися призначенням адмінстягнення і позбавлення водійських прав.

Третя в рейтингу – Валентина Пушкарчук з того ж таки Луцького міськрайонного суду з 96,8% «покаральних» постанов із 63 розглянутих справ.

Четвертий результат у судді Старовижівського районного суду Юлії Сухоручко. Вона притягнула до відповідальності порушників у 95,8% випадків (у 23 із 24 справ). 

Замикає п’ятірку «невблаганних» знову ж таки представниця Луцького міськрайонного суду Лоліта Івасюта. 95,5% справ водіїв, які потрапили цій служительці Феміди, завершились для них невтішно (85 із 89).

У 2020-му п’ятірку суддів, які найчастіше карали нетверезих водіїв очолювала Ольга Фазан з Ратнівського районного суду. Нині вона дев’ята в рейтингу. Лоліта Івасюта з Луцького міськрайонного суду була другою, тепер – на п’ятому місці. «Бронзу» у 2020-ому за результатами дослідження «Сили правди» отримав Вячеслав Требик з Рожищенського районного суду. Нині він – аж сороковий у рейтингу.

ТОП-5 суддів, з якими порушникам пощастило

Порушникам, справи яких потрапили на розгляд до судді Камінь-Каширського районного суду Олесі Антонюк, пощастило. З семи постанов винесених суддею, п’ять – про закриття справи через відсутність порушення, а дві – про штраф. Це означає, що лише 28,6% справ завершились для фігурантів покаранням.

Друге місце в рейтингу м’якосердих посіла суддя Турійського районного суду Галина Хвіц. Вона визнала винними 57,9% людей, справи яких потрапили їй на розгляд (в 11 із 19 випадків). А у 2020 році ця ж суддя була в п’ятірці найсуворіших.

Третій – суддя Іваничівського районного суду Артур Бєлоусов, який перевівся туди з Краснолиманського міського суду. Торік він виніс всього 22 постанови, 13 з яких про штраф і позбавлення прав. Це майже 59,1%. Цей суддя досить часто повертав справи поліції на доопрацювання.

Четвертий у рейтингу м’якосердих – Микола Ушаков з Нововолинського міського суду. Цей суддя послідовний у своїй поблажливості до нетверезих водіїв. За підсумками 2018, 2019-го і навіть 2020 років він очолював рейтинг суддів, які найрідше карали порушників. Здебільшого він не встигав розглянути їхні справи вчасно і таким чином їм вдавалося уникнути покарання. 

У 2020-му на нього поскаржилися у Вищу раду правосуддя за нібито навмисне затягування судових процесів. Проте тоді ВРП «відфутболила» скаргу. Попри те, що термін притягнути порушника до відповідальності за нетверезе водіння зріс з трьох місяців до одного року, Микола Ушаков торік все ж таки виніс одну постанову про закриття справи через пропущені строки.

Замикає п’ятірку м’якосердих суддя Турійського районного суду Олена Ковальчук, яку перевели на Волинь з Каланчацького районного суду Херсонської області. Загалом вона винесла 41 постанову в цій категорії справ. З них про призначення штрафу і позбавлення водійських прав – 25. 10 справ закрила через відсутність правопорушення, а 4 – через пропущені строки.

Другий шанс. Скільки порушників «відмазались» в апеляції

Волинський апеляційний суд впродовж 2022-го виніс 289 постанов у справах нетверезих водіїв. Це означає, що майже 10% всіх покараних у першій інстанції порушників намагаються оскаржити рішення. Однак випадків, коли це завершується для них позитивом, небагато. 

Минулоріч Волинський апеляційний суд задовольнив всього 17 скарг з мотивів відсутності правопорушення, ще одну справу закрили через неосудність порушника, у п’яти випадках апеляція хоч і визнала фігурантів винними, проте вирішила, що відведений законом час притягнути їх до відповідальності збіг. Загальний відсоток постанов скасованих з трактуванням про відсутність правопорушення Волинським апеляційним судом у 2022 році становить 5,9%.

Серед п’яти суддів Волинського апеляційного суду, які розглядали справи за 130 статтею КУпАП, найбільш поблажливим був його голова Віктор Гапончук. Він виніс всього 4 постанови і дві з них – про закриття провадження через відсутність правопорушення. Таким чином 50% скаржників, справи яких потрапили на розгляд цьому судді, вийшли сухими з води і можуть сідати за кермо. 

Щоправда Віктор Гапончук залишив у силі рішення Маневицького районного суду в частині визнання винним, накладення штрафу і позбавлення водійських прав відомого персонажа з лісової галузі Волині Миколи Корця. В минулому чоловік і сам працював в правоохоронних органах, а нині по кілька разів на рік потрапляє в нетверезі автопригоди. Раніше в апеляції йому вдавалося оскаржити покарання, але не цього разу.

Суддя Василь Подолюк з 59 постанов скасував з мотивів відсутності правопорушення 7. Це 11,9% від усіх постанов. Крім того, в одному випадку суддя Подолюк виключив з постанови про покарання нетверезого водія позбавлення його водійських прав, дві скарги частково задовольнив проте визнав фігурантів винними, у ще двох випадках визнав скаржників винними, але скасував покарання, бо поки дійшло до рішення, то минули строки притягнення порушника до відповідальності.

Суддя Олег Клок з 70 постанов у семи випадках скасував рішення своїх колег з першої інстанції про покарання через відсутність події правопорушення, одну справу закрив через неосудність порушника, так як і його колега Василь Подолюк, дві справи закрив через прострочені терміни, впродовж яких до порушника можна застосувати адміністративне стягнення.

Суддя Петро Борсук загалом за рік виніс 87 постанов у справах по нетверезе водіння. З них лише одна скарга була повністю задоволена і фігуранта визнали невинним. Ще в одному випадку винуватість порушника підтвердилась, але суддя вирішив, що строки його карати минули. 

А ось суддя Віталій Денісов не скасував жодного рішення своїх колег з першої інстанції через відсутність правопорушення. Натомість він двічі виключав з їхніх постанов пункт про позбавлення фігурантів права сідати за кермо, бо встановив, що водійські посвідчення їм ніхто і не видавав. Одну постанову Денісов повернув на новий розгляд в загальний місцевий суд. 

Крайня необхідність, загадкові напої і страх перед поліцією. Що дозволяло уникнути покарання в суді

Минулого року окремі судді закривали провадження у справі про нетверезе водіння, якщо воно було вчинене в умовах крайньої необхідності. «Сила правди» вирішила поцікавитись, що Феміда розуміє під цим поняттям.

До прикладу, на АЗС у Рованцях, поблизу Луцька, поліцейські затримали за кермом  Land Rover Freelander нетверезого водія. Проте у суді справа розвалилася. Обвинувачений пояснив, що вчинив порушення через крайню необхідність. За кермом до того начебто була дружина. Вона пішла в магазин і в цей час на заправку заїхав бензовоз. Авто перекривало йому дорогу, тож попросили відігнати, що чоловік і зробив. На прохання затриманого суддя Луцького міськрайонного суду Роман Кихтюк закрив провадження.

Торік з такої ж причини закрили справу відносно лучанина, який 27 березня, злякавшись вибуху від влучання російської ракети в луцьку нафтобазу прийняв рішення сісти за кермо напідпитку, щоб перевезти свою сім’ю в безпечне місце. Відповідне рішення виніс суддя Луцького міськрайонного суду Олександр Гринь.

У тещі піднявся тиск і температура, тож її довелося негайно везти в лікарню. Так пояснював свій вчинок чоловік, який повністю визнав, що керував автівкою напідпитку. Суддя Горохівського районного суду Світлана Яремчук закрила провадження, визнавши, що порушив правила чоловік через все ту ж крайню необхідність.

Суддя Горохівського районного суду Василь Сметана не став карати чоловіка, який визнав, що був п’яним, але переконав, що автомобілем керував тільки, щоб заїхати у двір. Дружина нібито перед тим вигнала авто на вулицю, щоб пропустити іншу машину, а його автівка зламалася. Тож довелося взяти справу в свої руки.

Суддя Луцького міськрайонного суду Віталій Ковтуненко помилував чоловіка, який у суді пояснив, що вживав спиртне після того, як в’їхав в припарковану поблизу «ТамТаму» Skoda і чекав поліцейських на оформлення ДТП. Коли ті приїхали, то провели освідування. У чоловіка в крові виявили 2,6 проміле алкоголю. Проте суддя не знайшов свідків, які б бачили, що саме цей чоловік будучи нетверезим кермував автівкою в момент аварії. Тож справу закрили через відсутність правопорушення.

Суддя Іваничівського районного суду Ігор Бахаєв повірив чоловікові, на якого патрульні склали протокол за нетверезе водіння. Обвинувачений переконав служителя Феміди, що того дня за кермо не сідав, бо пив пиво. Попросив свого знайомого повозити його, бо мав справи. І ось під час цієї поїздки вони почули сирену поліції. Водій, який мав патологічний страх перед правоохоронцями, спершу натиснув на газ, а потім вискочив з машини і побіг в поле. А власник авто залишився. На нього і склали протокол.

З посиланням на відсутність правопорушення суддя Ковельського міськрайонного суду Тетяна Денисюк закрила справу відносно наркозалежного, який аргументував свій стан замісною терапією.

«Отримуючи в лікувальному закладі препарати замісної терапії, на нього було покладено певні обов`язки, які він зобов`язувався виконувати, проте заборони керувати транспортним засобом у переліку обов`язків не було», – пояснив свою поведінку фігурант справи.

Суддя Ковельського міськрайонного суду Юлія Волкова закрила через відсутність правопорушення справу відносно водія, який переконав її, що ефект сп’яніння спричинив енергетичний напій Non stop, а не алкоголь. На користь водія зіграло й те, що драгер показав сп’яніння в межах похибки, а пристрій, за доводами адвоката, давно не проходив повірку. 

Суддя Шацького районного суду Наталія Жевнєрова закрила справу відносно водія, який переконував, що «драгер» показав сп’яніння через те, що він випив пів літри квасу.

Суддя Рожищенського районного суду Іван Сіліч закрив справу відносно жінки, на яку поліцейські склали протокол за керування електроскутером в стані сп’яніння. У суді з’ясували, що такий пристрій не відноситься до транспортних засобів в класичному розумінні, а отже їздити на ньому під градусом нібито не заборонено.

Суддя Ківерцівського районного суду Юлія Сіліч закрила справу через відсутність порушення відносно начальника Луцького районного територіального центру комплектування і соціальної підтримки Сергія Миронюка. Його затримали в Липинах під час комендантської години. У матеріалах справи був відсутній акт направлення на освідування. Проте водій пройшов його сам в Ківерцівській центральній райлікарні. Там підтвердили, що він був тверезий. 

Вікторія Корецька з Ківерцівського районного суду закрила справу відносно громадянина Німеччини, на якого за нетверезу їзду склали протокол у Суську. Побачивши в селі іноземця, люди вирішили, що треба повідомити старосту. Староста ж подзвонив у поліцію. Правоохоронці порозумілися з іноземцем за допомогою програми «перекладач» у смартфоні. Водій-німець відмовився проходити освідування на стан сп’яніння. Справу закрили через те, що правоохоронці не подбали про перекладача. 

Окремої уваги заслуговує постанова судді Горохівського районного суду Дмитра Санакоєва. Зокрема, нетверезому водієві з села Мар’янівка він присудив 170 гривень штрафу замість 17 тисяч. Під час зупинки поліцією чоловік рвався влаштувати бійку і обзивав правоохоронців. Тож, на думку Дмитра Санакоєва, заслужив більш «жорсткого» покарання.

«Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Санкція ст.185 КУпАП (Злісна непокора поліції – авт.) передбачає більш суворі основні види адміністративних стягнень це і громадські роботи, виправні роботи та адміністративний арешт, ніж ч.1 ст.130 КУпАП, яка передбачає лише адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Враховуючи викладене, на Сергія Пікуна слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, з приєднанням додаткового стягнення.

Дана міра адміністративного стягнення, на думку суду, буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень», – обґрунтовує своє рішення суддя.

Заради справедливості варто додати, що окрім 170 гривень штрафу, Дмитро Санакоєв присудив порушникові позбавлення права керувати транспортними засобами протягом року.

У 2022 році кілька проваджень зупинили до завершення воєнного стану, через мобілізацію фігурантів до Збройних сил України. Деякі справи закрили через смерть порушників. Та більшість – через процедурні моменти. Наприклад, відсутність відеозапису, або ж свідків під час огляду на стан сп’яніння, чи відмови від нього, відсутність на відео з боді-камер поліції моменту кермування нетверезим водієм. 

А вже цьогоріч Уряд вніс зміни до порядку направлення водіїв для проведення огляду на стан сп’яніння. Суть новацій полягає в тому, що відтепер достатньо просто робити відеозапис огляду, відмови від огляду чи направлення на огляд в медзаклад, а свідків залучатимуть лише в разі неможливості такої відеозйомки. Залишається сподіватися, що вдосконалення правил і законодавства призведе до того, що суди прийматимуть не лише законні, а й справедливі рішення.

«Сила правди» щорічно із 2018 року підбиває підсумки розгляду справ про нетверезе водіння у волинських судах. Винятком став 2021 рік. На початку 2022-го через повномасштабну війну уряд прийняв рішення про обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. Відтак проаналізувати, як розглядали такі справи не було можливості. Разом з тим у 2020-ому близько 68,8% усіх справ завершились для порушників штрафом і тимчасовим позбавленням водійських прав, у 2019 таких було майже 71%, а в 2018-му покарали 67,4% водіїв, які попались нетверезими за кермом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• У Луцьку вночі зловили п'яного на «жигулях» (фото)
• У Ковелі п'яний водій зніс дорожній знак і втік (фото)
• У великодню ніч п'яний як чіп лучанин «розсікав» містом на Daewoo