Робота в Україні і за кордоном: як вберегти себе від трудової експлуатації

44% українців станом на зараз втратили роботу, а кожен третій вимушено покинув домівку. Це дані Міжнародної організації з міграції в Україні.

Кожен четвертий українець готовий нелегально перетнути кордон, працюватина неналежних умовах або віддати паспорт роботодавцю. А це все в рази збільшує ризики потрапити в трудову експлуатацію, пише ТСН.

Загалом за 31 рік незалежності від торгівлі людьми за оціночними даними постраждали 300 тисяч українців, а це, до прикладу, як все населення Чернігова. Від початку 2022 року поліція вже зафіксували 77 фактів торгівлі людьми.

Що таке трудова експлуатація? Як себе убезпечити? Та що робити, якщо ви постраждали від примусової праці, розповіла національна спеціалістка з питань захисту Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні Ірина Мидловець.

Експертка пояснила, що трудова експлуатація – це ті обіцяні умови, які пропонували працівнику, абсолютно не відповідають дійсності і з тих чи інших причин людина не може залишити цю ситуацію.

До ознак трудової експлуатації належать:

• недобровільний характер роботи;
• без трудової угоди;
• невиплата або утримання зарплатні;
• неналежні умови;
• повна залежність від роботодавця.

За словами Ірини Мидловець, зараз кожен четвертий українець готовий погодитися хоча б на одну ризиковану пропозицію, яка може потенційно призвести до потрапляння в ситуацію торгівлі людьми. Експертка пояснила це тим, що українці зараз опинилися у вразливій ситуації, дуже багато людей втратили домівки, роботу, а жити ні на що.

"У нас є діти, яких потрібно годувати. І в цей момент, коли тобі говорять, що ти маєш працевлаштовуватися лише офіційно, люди це розуміють, але люди поставлені в такі умови, коли, на жаль, вони не можуть з тих, чи інших причин це зробити і звісно, дуже багато вербувальників та експлуататорів користуються цією вразливістю людей", - каже фахівчиня.

Експертка розповіла, в яких країнах українці найчастіше потрапляють до трудової експлуатації. За її словами, раніше основною країною експлуатацію була росія, другою країною була Польща, а третьою Україна.

"Водночас з початку "ковіду" ми побачили, що рівень випадків експлуатації всередині країни стрімко збільшується. Минулого року це було 20%, а за півріччя 2022 року у нас – 50% експлуатації всередині країни. Не можна говорити, що це є такою тенденцією, бо якщо раніше велика кількість постраждалих експлуатувалися в інших країнах, поверталися до України і зверталися по допомогу, то зараз ми розуміємо, що через війну, якщо люди умовно експлуатуються в Польщі, Чехії, інших країнах ЄС, вони можуть не повернутися до України через ризики, бо триває війна, і вони можуть боятися звернутися по допомогу до країн Європейського Союзу, бо можуть боятися втратити якісь соціальні виплати чи депортації. Тому відповідно потрібно проводити таку інформаційну роботу, щоб люди не боялися звертатися по допомогу", – сказала вона.

За словами експертки, найбільш поширеними сферами трудової експлуатації є будівництво, виробництво, та сільське господарство.

Фахівці радять кожному запам’ятатиномер "Гарячої лінії" 527. Тут нададуть консультації з питань міграції, працевлаштування та протидії торгівлі людьми. Також можна телефонувати за номером 0 800 505 501. Дзвінки безкоштовні та конфіденційні щодня від 8:00 до 20:00 год.

Як захиститися від примусової праці:

• перевіряйте роботодавця;
• працевлаштовуйтесь офіційно;
• зробіть копії всіх документів;
• тримайте контакт із близькими;
• придумайте кодову фразу.

"Насамперед потрібно чітко розуміти і знати, куди ви їдете, яку роботу вам пропонують, хто є роботодавець і за можливості, звісно, ми радимо підписати офіційні документи. Якщо це неможливо, то залиште максимально багато інформацію своїм рідним про те, де і через кого ви знайшли цю роботу. Вас буде легше знайти у випадку, якщо це ситуація експлуатації. І придумайте кодове слово", – порадила Ірина Мидловець.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Роботодавців штрафуватимуть за згадку віку чи статі в описі вакансії
• Зарплата до 30 000: яку роботу пропонують волинянам (відео)
• Зарплата від 20 000 до 27 000 гривень. Волинян кличуть на роботу (відео)