Поділитись:

Як війна вплинула на бюджети волинських громад

Понеділок, 19 вересня 2022, 14:36

Розв’язана росією війна серйозно вплинула на економіку України. Виникли проблеми з експортом та імпортом. Чого вартує лише закриття морських портів на кілька місяців, або черги вантажівок на кордоні на десятки кілометрів. Припинили діяльність багато підприємств на сході та півдні країни. 

Проте і на тиловій Волині не все добре. Воєнний стан «забрав» акциз з пального, обмежив до мінімуму капітальні видатки, проте наповнив бюджети деяких територіальних громад податком з доходів військових.

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» проаналізував як наповнювалися бюджети області у першому півріччі 2022-го.

Обласний бюджет: не все так погано

Чиновники звикли хвалитися здобутками і замовчувати недоліки. А війна, можна сказати, це – легітимізувала. Чи не з кожного кутка нині чути: «Не можна говорити, тож – війна». Цей принцип бачимо і коли стосується офіційного висвітлення наповнення бюджету.

У липні Волинська обласна військова адміністрація традиційно відзвітувалася про казну. За інформацією на сайті відомства, за доходами бюджет виконаний на 113%. Понад план надійшло 68 мільйонів гривень. У порівнянні з відповідним періодом минулого року власні доходи в цілому по області зросли на 683 млн грн, або на 23%. 

«Я вважаю, що, зважаючи на ту ситуацію, яка в нас є, як виживає бізнес, в зв’язку із тим, що акциз зараз в обласний бюджет взагалі не надходить, то це ще не погано.

За рахунок чого перевиконання. Якщо взяти в загальному податок з доходів фізичних осіб, без військовослужбовців, то в нас іде недовиконання. Це через те, що бізнес десь закривається, скорочується. Крім того, були простої і в бюджетній сфері, тобто проплати. Оплачувалися не повні оклади, а дві третіх… тому надходження ПДФО зменшилося. Але за рахунок того, що були введені надбавки по військовозобов’язаним, то в нас перевиконання.

По ПДФО хоч загалом по бізнесу воно знизилося, але по крупних підприємствах немає зниження, як то «Модерн-Експо», «Кромберг енд Шуберт» та інші. Є навіть збільшення. Навіть в перші місяці війни, в березні-квітні в нас було все нормально», – коментує керівник департаменту фінансів Волинської обласної військової адміністрації Ігор Никитюк.

Ігор НикитюкІгор Никитюк
 

Проте, загальна казна області (усі бюджети разом) – міліє. І про це в публікації на сайті адміністрації мовчать.

До прикладу, коли треба написати про гроші, які надійшли з державного бюджету, то у волинських чиновників вже порівняння з минулим роком упускається. Просто: надійшло менше трьох мільярдів гривень. А це – відчутно менше, ніж у 2021. Тоді за весь рік було – 6,4 мільярда.

Волинь цього року – серед областей, які беруть участь в пілотному проекті USAID «ГОВЕРЛА». Його експерти стверджують, що у червні 2022 року доходи обласних бюджетів пілотних регіонів цього проекту були меншими, ніж відповідні показники 2021 року.

«І основною причиною зменшення доходів обласних бюджетів було саме скорочення надходжень міжбюджетних трансфертів. Порівняно з показниками червня 2021 року, міжбюджетні трансферти зменшились на 55-75%. У червні 2022 року до обласних бюджетів з державного бюджету надходили: базова та додаткова (на утримання закладів освіти та охорони здоров’я) дотації, освітня субвенція та субвенція на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, субвенція на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я. Інші трансферти державного бюджету, у тому числі субвенція на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг, не фінансувались», – звітують експерти проекту «USAID «ГОВЕРЛА».

За два наступних місяці ситуація із державними грішми ще погіршилася – частка дотацій від держави у порівнянні з власними надходженнями ще зменшилася. 

 

«Були зміни Закону «Про Державний бюджет» і були скорочені певні видатки. Мається на увазі, на соцеконом, всі інші соціальні видатки. Крім того було скорочено утримання обласної і районних державних адміністрацій. 

Коли формувався бюджет на цей рік, вперше мали бути передбачені капітальні видатки навіть для адміністрацій. Їх не було ніколи. І всі вони були скорочені. Ті, що передбачені, мається на увазі дотація, додаткова дотація, вони всі надходять, але використовувати їх не можна, згідно із 590-ю Постановою Кабінету міністрів

Тобто, не все ми можемо. В першу чергу ідуть захищені статті, пов’язані із військовим станом: укриття, самі приміщення, придбання генераторів, матеріальне забезпечення військових. Крім того, ми виділяємо допомогу родинам військових. Загалом з обласного бюджету передбачено виділити «на війну» близько 150 мільйонів гривень. Приблизно половину ми вже використали. Але можемо ще додати», – пояснює головний фінансист області.

У 20% громад Волині погіршилася ситуація зі збором податків

Війна по-різному вплинула на бюджети громад Волині. Одні отримали перевиконання завдяки податку з доходів військових, а інші – серйозно відстали від планів. Із 54 територіальних громад, які є в області, ситуація із наповненням бюджету покращилася в 12-ох. В решти – спад. Не виконали план наповнення в 11 громадах.

 

 

 

«Децентралізація дала позитив. До прикладу, Боратинська, де було велике вилучення (раніше багато грошей забирали до державного бюджету, бо заробляли набагато більше від потреби. – авт.). Зараз, за рахунок приєднання бідніших громад, цього вилучення вже немає. І ці гроші лишаються на території громади, на території області. 

Зараз бюджети формуються з ПДФО і ще трішки податок на землю. Акциз зараз нульовий. Раніше за рахунок акцизу на пальне вигравали громади, де багато заправок. Зараз цього немає. Ми і раніше піднімали питання, щоб хоча б половину від цього акцизу йшло в обласний бюджет. За ці гроші ми могли би робити дороги в бідних громадах. А з військовим станом цей акциз забрали. Навіть ті громади, де нормально виконувався бюджет, до прикладу Підгайцівська. Але за цих 8 місяців в них немає виконання. Чому? Бо нема акцизу», – деталізує обласний фінансист Ігор Никитюк.

У прикордонних – Володимирській та Самарівській громадах власні доходи за перше півріччя 2022 у порівнянні із відповідним періодом минулого року зросли більш як вдвічі. В обох випадках це пояснюється суттєвим ростом податку з доходів фізичних осіб, який, відповідно, зріс зі збільшенням зарплат військовослужбовців. 

У Володимирі це відбулося коштом зарплатні бійців військової частини, де дислокується 14 окрема механізована бригада. Відтак ПДФО у громаді зріс майже втричі: зі 120 мільйонів за шість місяців 2021 року до 340 мільйонів гривень – за шість місяців 2022 року. 

Великий приріст і в Самарівській громаді. Тут і за перших шість місяців 2021-го було перевиконання, а в 2022-му за пів року вже закрили річний план. 

«Так, наш ріст надходжень до бюджету пов’язаний із ПДФО прикордонників. Щодо малого бізнесу, то – без змін. Ніхто не розпочав господарювати, але ніхто і не закрився. Все стабільно працює», – розповів Самарівський сільський голова Микола Маргес.

Майже в півтора раза зросли надходження до бюджету і в Литовезькій громаді. Щоправда, тут це пов’язано не з військовиками.

«Хоч ми і прикордонна громада, в нас немає прикордонної застави. Але в нас трішки стабілізувалася ситуація із бюджетоутворюючим підприємством – шахта №9 «Нововолинська». Тому що минулого року вона вийшла зі складу ДП «Волиньвугілля», і сьогодні працює сама на себе, як окреме державне підприємство. І через те, що зараз ситуація на копальні – стабільна із виплатою заробітної плати, авансу, в нас і покращилася ситуація із наповненням бюджету. 

Крім шахти великих підприємств більше нема. Є маленькі: СТО, виробництво вікон, магазини. Жоден з них не припинив свою діяльність, всі продовжують працювати», – прокоментувала Литовезька сільська голова Олена Касянчук.

Одне з найгірших виконань бюджету у Берестечківській громаді. Торік тут за пів року назбирали 91% від запланованих річних надходжень, а цього року – всього 40%. Але голову громади, за його ж словами, це мало хвилює.

«А того гірше стало, бо не платять податки. Війна йде. Нових підприємств не відкрилося. Деякі закрилися. Ще й держава «допомагає»: зняли акцизний збір, базову дотацію. Орендну плату погано платили. 

Фермери не доплатили єдиний податок. Не можуть продати продукцію, відповідно не мають грошей. На кінець року ситуація вирівняється. Що ви за мене більше за наш бюджет переживаєте? Ми не робимо з того великих проблем», – каже Берестечківський селищний голова Ігор Грудзевич.

Попри діюче велике підприємство на території, є спад і в Павлівській громаді.

«Чого в нас впали доходи? Бо – війна. І на початку була заборона на продаж алкогольних напоїв. І фактично пивзавод – найбільше підприємство в той період стояло, не виробляло продукції. Дуже впали акцизний податок, єдиний податок. Бо ж канікули поробили для підприємців. І деякі аграрні підприємства не сплачують вчасно податки: земельний і єдиний. Так як в нас – аграрна громада, то перше півріччя завжди так-сяк. А вже на кінець року ситуація виправляється. Працюємо над цим», – пообіцяв Павлівський селищний голова Андрій Сапожник.

А ось на Доросинівську громаду війна в фінансовому плані майже не вплинула. Тут – поки лише 37% річного плану наповнення бюджету за пів року. Такі ж показники були й торік.

Багато особливо сільських та селищних громад Волині все ж сподіваються на друге півріччя, коли аграрії розрахуються із податками.

«Податок з доходів фізичних осіб бюджетників – це гроші проїдання»

Підсумувати надходження за пів року та як ці цифри вплинуть на рівень життя надалі «Сила правди» попросила досвідченого фінансиста, консультанта з бюджетних питань Асоціації міст України Василя Грома.

Василь ГромВасиль Гром
 

«Якщо дивитися в цілому, то виконання бюджетів – нормальне. І темпи нормальні. Але загалом треба розуміти як формується бюджет – звідки беруться гроші. А вони беруться: зі продажу створеного нового продукту (там є частинка доданої вартості, яка дає платежі до бюджету); грошей робочої сили, яка буде платити ПДФО; грошей підприємців, які не є робочою силою, але мають доходи і платять податки, до прикладу, земельний. От з усього цього береться бюджет. 

І так як ми сьогодні розглядаємо бюджет, основою якого на Волині є ПДФО, а воно в нас не менше 60%. А зараз десь – 65%. І саме ПДФО є індикатором доданої вартості. Бо ніхто задарма робити не буде, людині треба гарно заплатити. А коли йому заплатять, він створить гарний продукт, конкурентний продукт, який можна дорого продати і, відповідно, заробити. А з тих грошей сплатити і зарплату тому, хто робив, заплатити всі податки та заробити самому власнику бізнесу», – пояснює саму суть казни Василь Гром.

Консультант АМУ переконує: на ПДФО – орієнтуватися не варто. Бо частина цього податку, яку платять саме бюджетники, не дає розвитку економіки. Їх відразу «проїдають».

«ПДФО у виробничій сфері – одна справа і найголовніша, найвирішальніша. Зовсім інше – невиробнича сфера, тобто бюджетники. Вони беруть гроші з бюджету, туди ж їх повертають у вигляді ПДФО і знову беруть. Якби економіка не працювала, я б сам собі пів року так гроші поплатив і сам себе би з’їв. Я не кажу, що невиробнича сфера не потрібна, вона – важлива. Але основа бюджету – економіка, яка виробляє продукт.

Зараз – війна. І з військового забезпечення також сплачується ПДФО. І, незважаючи на те чи є в бюджеті гроші чи нема, Україні треба 5 млрд. доларів щомісячно дотувати, щоб покривати ті невідкладні виплати, які є. Мотивація наших військових в період війни має бути серйозною як з ідеологічної точки зору, так і з матеріальної. Але фактично військовий – це той самий бюджетник. І він сьогодні, у військовий час, отримує набагато більше, ніж той самий вчитель чи лікар», – стверджує експерт АМУ.

Усі ці плюси, які показує влада, не є плюсами. Реальні гроші, які рухають економіку вперед – податок на прибуток.

«Зараз, якщо дивитися повністю наповнення бюджету за пів року, то ми маємо плюс 34%. Але, якщо забрати все ПДФО бюджетників, то маємо мінус. Незначний, точно скільки відсотків сказати не можу, бо це треба довго і ретельно рахувати, але мінус є. І це – погано. Навіть, якщо економічна частина в порівнянні з минулорічною була б на нулі – це вже погано. Бо, де нема росту, там немає перспективи.

І я можу зрозуміти падіння загалом по Україні, де 20% території нині під окупацією і там нічого не створюється. Але я кажу за Волинь, де немає бойових дій, і тут економіка падати не повинна», – переконаний Василь Гром.

Зараз, в період війни, чи не найбільше негараздів переживають ресторанний і туристичний бізнеси. А вони ж теж створюють продукт. Бо ресторатор бере шматок сирого м’яса, його смажить. Різниця між несмаженим і смаженим м’ясом і є продукт. І це вже додана вартість, і це вже ріст економіки.

«У будь-якій країні, де низький рівень виробничого розвитку, там компенсують сферою послуг. Найяскравіші приклади: Єгипет, Італія. Там великий відсоток. Ще одне. Якщо ми візьмемо вартість послуг у нас, в Україні, і порівняємо із вартістю послуг старої Європи. Я не кажу за пост-соціалістичні країни як Польща (вони лише доходять до того рівня). А в розвинутих країнах вартість послуг є в рази вищою, ніж у нас. А чому? Бо там підприємцю треба заплатити не стільки, скільки в нас платять, а в рази більше. І це з когось треба взяти. І ось рух цих грошей і є прямим впливом на економіку, на бюджет невиробничої сфери», – продовжує пояснювати консультант.

Василь Гром каже, що з напливом переселенців, економіка навпаки мала б інтенсивніше розвиватися. Бо – додаткові робочі місця, проте картина – протилежна. 

«Я не хочу навіть думати, що так буде довго, що переселенці і далі не працюватимуть. Треба людей якось зацікавити, створити умови, щоб вони обов’язково пішли працювати. Якщо є працездатне населення, яке до нас мігрувало… і перспектив… ну ми ж чітко розуміємо, що ще багато років в Маріуполь ніхто не поїде, бо його нема… тому треба створювати умови, щоб ця людина тут мала садочок, школу, куди віддати дитину, де жити і мати можливість вибирати роботи. А місця у нас – там, і там, і там. І багато служб усіляких, які підбирають роботу. Має бути можливість заснувати бізнес: жити, пекти, будь-що. І він на себе заробить і нам сплатить якусь частинку податків», – каже фінансист.

Гроші є, але вони «лежать»…

Попри те, що перевиконання на сьогодні становить 590 мільйонів гривень, левова частка з цих грошей так і лишиться на рахунках не використаною. Усе – завдяки цій самій 590-ій постанові Уряду. 

«Коли почався військовий стан, був прийнятий відповідний Наказ уже військової адміністрації по економії бюджетних грошей і ми вже тоді зарезервували 150 мільйонів. Це при тому, що в нас резервний фонд становив лише мільйон.

А ці 150 мільйонів мали йти на капітальні видатки, які все рівно не використали, бо діє 590-та Постанова. А вона не дозволяє проводити не всі капітальні видатки, а лише ті, які не стосуються військового стану і відповідних заходів. Тому, ці гроші, швидше за все залишаться залишками на наступний рік. І залежно від ситуації будуть використовуватися вже в подальшому.

На сьогодні не закритими лишаються: стипендії по профтехосвіті. Бо ми до першого вересня не знали кількості студентів. Тепер вже знаємо, що нам треба 14 мільйонів. Це не означає, що цих грошей не буде. Їх просто ще немає. Але в нас є резерв для того, щоб їх провести. Ще певні суми потрібні для стипендій спортсменам. На решту захищених статей в нас вистачає.

Щодо опалювального сезону, то поки потрібно зібрати орієнтовно 40 мільйонів. Але ми їх не збираємо, бо не знаємо точної цифри, бо ціна може піднятися, а може – ні. Проблеми із проплатою за енергоносії не буде. Питання в іншому: наскільки буде достатньо тих енергоносіїв», – коментує директор департаменту фінансів Волинської ОВА Ігор Никитюк.

Немає цього року і так званого депутатського фонду. Не працюють і деякі обласні програми. Фінансуються лише ті, що пов’язані з обороною. Закрити необхідні статті, знявши з якихось інших потреб гроші нині теж не можливо.

«Оптимізацію витрат не зробиш, бо немає звідки забирати. Все, що можна було забрати, забрала 590 Постанова. Капітальних видатків нема, на дороги – нема. Але треба хоч якось ремонтувати дороги, хоч не капітально. Нам потрібно проводити видатки на підготовку до зими. Є аварійні об’єкти, які треба зробити до настання холодів. І ми постійно пропонуємо зміни до цієї Постанови. І до неї постійно вносяться зміни, для того, щоб забезпечити ті видатки, які необхідно робити», – розповідає головний фінансист області.

Невтішні і прогнози на наступний рік, адже надходження податку з доходів фізичних осіб ще зменшаться. Також обговорюють ініціативу, щоб той же ПДФО від військових надходив вже у державний бюджет. Якщо це затвердять, то це призведе до ще більшого мінуса бюджетах громад та й загалом обласної казни. Проте, ці гроші можна буде скерувати на відбудову, а поки вони «лежать». 

З позитиву, залишається сподіватися лише, що невикористані в цьому році вільні залишки залишаться і в обласному, і в бюджетах громад. І, що їх можна буде використати. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів
04 жовтня 2022
22:05
19:09
14:30
09:45
03 жовтня 2022