Поляки відповіли на лист українців щодо Волинської трагедії
Політики правлячої у Польщі партії "Право і Справедливість" (PiS) відповіли на лист української інтелігенції щодо Волинської трагедії, надісланий на початку червня.
У листі-відповіді польська сторона просить українців про щирий діалог і відмову від кроків, що можуть спричинити появу "стіни" між обома народами, передає Укрінформ.
"Апелюємо до вас про щирий діалог і відмову від дій, що в майбутньому призведуть до появи стіни нерозуміння і незгоди між нашими народами", – йдеться у заяві, яку підготував депутат Сейму Міхал Дворчик.
У ній польська сторона "розвіяла побоювання", викладені в українському листі до поляків, і наголосила, що "повністю визнає не лише цінності української державності, але й прагнення і українські дії, спрямовані на незалежність".
Як підкреслюються у зверненні, "слушною і зрозумілою" є багатовікова боротьба українців за право до вільного культурного і державницького розвитку. Водночас різницю між обома народами поляки вбачають у "сучасній історичній політиці" України. Зазначається, що проблемою є нинішнє ставлення українців до винуватців "геноциду", здійсненого проти поляків під час Другої світової війни.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ВОЛИНСЬКА ТРАГЕДІЯ: ЧОМУ ПОЛЯКАМ НЕ ДУЖЕ СПОДОБАВСЯ ЛИСТ ПОКАЯННЯ УКРАЇНЦІВ
"У Польщі на державному і місцевому рівнях ми не вшановуємо людей, які мають кров на руках невинного цивільного населення. Нас непокоїть вибірковість історичної пам'яті, в якій відкрита декларація симпатії до Польщі іде в парі з прославлянням тих, хто має на руках кров наших земляків – безборонних жінок та дітей", – підкреслюється у листі.
У ньому додається, що польська сторона "не може погодитися з тим, щоб заплановану і реалізовану жорстоку акцію проти цивільного населення було названо польсько-українською війною".
"Найближчими днями польський Сейм вшанує жертви українських націоналістів на Волині і території колишніх південно-східних воєводств Другої Речі Посполитої", – йдеться в листі.
У ньому додається, що це вшанування не буде "невиваженою політичною декларацією", але справедливою даниною пам'яті вбитих.
"Звертаємося до вас також про згоду і допомогу у виконанні християнського обов'язку, яким є встановлення хреста на могилі кожної цивільної жертви, незалежно від її національності як на території України, так і Польщі, де є могили безневинно вбитих поляків й українців", – йдеться в заяві.
Як повідомлялося, у відкритому зверненні до керівництва польської держави представники української еліти закликали не допустити до "будь-якої невиваженої політичної декларації, схвалення якої не вгамує біль, а лише дозволить нашим спільним ворогам використати це проти Польщі та України".
Напередодні меморіальних днів, що розпочнуться в липні в Україні і Польщі, з українського боку прозвучав заклик повернутися до "традиції спільних парламентських відозв, які не розділятимуть, а об'єднуватимуть нас у покаянні і прощенні".
"Керуючись духом братерства, закликаємо разом встановити спільний День пам'яті за жертвами нашого минулого і віри у неповторення зла", – йдеться у зверненні.
Лист підписали, зокрема, екс-президенти Леонід Кравчук і Віктор Ющенко, владики УГКЦ і УПЦ (КП) Святослав і Філарет, а також В'ячеслав Брюховецький, Дмитро Павличко, Мирослав Попович, Ігор Юхновський.
В Україні та Польщі різне ставлення до трагічних подій на Волині та Східній Галичині 1943-1944 років. Польські історики покладають відповідальність за вбивства цивільного населення виключно на ОУН і УПА, а більшість українських істориків переконані у відповідальності за ці злочини обох сторін. У Польщі переконують, що в результаті етнічних чисток загинули понад 100 тис. поляків і 5-10 тис. українців. Натомість в Україні говорять про кілька десятків тисяч убитих поляків та понад 10 тис. українців.
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.